Тіло жовте, Серце чорне: Тіло мовчить, А серце говорить. (Олівець) Тоненьке, кругленьке, Серце чорненьке. Хто на його слід погляне, Думку його взнає. (Олівець) Чорний Іван, Деревяний каптан, Де носом проведе, Там помітку кладе. (Олівець) Загадки про ручку Сталевий коник по білому полю бігає, За собою чорні сліди залишає. (ручка) У пеналі в неї дім, Поряд з олівцем у нім. Може цифри рахувати І перекази писати. (ручка) Загадки про зошит То в клітинку, то в лінійку, Написати тут зумій-но, І намалювати дещо зможеш, Називаюся я … (зошит) *** Чи в лінійку, чи в клітинку, Чистим був, та за хвилинку Мерехтить від цифр та літер. Здогадались, що це, діти? Ручці він говорить Це шкільний учнівський… (зошит
* * * Хутко стрибне на папір, І, хоч вір, а хоч не вір, Враз напише нове слово. Ось і речення готове. Вправно пише у руці, Бачать всі старання ці. (Ручка)
* * * Дерев'яний Та довгенький, Маю носик я Гостренький. На білому Слід лишаю І всіх діток Потішаю. (Олівець)
* * * У носатого Івана Одежина дерев'яна. Він у чистім полі ходить І по ньому носом водить. Нестрижений, нечесаний, Гострим ножем затесаний. (Олівець)
* * * Я, не шкодуючи себе, Служити ладен вам щодня. Червоне, жовте, голубе Носити можу я вбрання. З братами я в коробці сплю. Тож розбудіть хутчіш мене! Бо дуже, діти, вас люблю, Хоч серце в мене й кам'яне! (Олівець)
У багатобарвності й могутності рідного слова втілено красу людини - творця мови, садівника прекрасного на землі. Рідне слово окрилює нас духовністю, любов'ю до пісні, до матері. Для кожного народу рідна мова - найдорожча. У мовну скарбницю нашого народу несуть красу душі й пламінь рідного слова найкращі письменники. Скількома словами вони користуються? Звернімося до творчої спадщини геніального Кобзаря. Словник мови поетичних творів Тараса Шевченка охоплює більше десяти тисяч слів, а прозових - понад двадцять із половиною тисяч. Хіба вдалося нам підрахувати всі слова у творах Шевченка, виявити словниковий запас великого поета? Немає сумніву, що наш Кобзар володів й іншими словами української мови, хоч у художній творчості їх не використовував.
Одного разу Сергійко йшов полем, повертаючись зі школи. Був чудовий сонячний день. Хлопчик наспівував веселу пісеньку і милувався красою літньої природи. Раптом він щось помітив біля дороги. Сергійко підійшов ближче і побачив у траві вороненя. Воно змахувало крилами, намагалося злетіти, але нічого в нього не виходило. Хлопчик обережно взяв його на руки і побачив, що в нього зламана ніжка. Шкода стало йому пташки, адже вона сама не виживе тут, у полі. Вирішив забрати з собою. Вдома Сергійко перев'язав вороненю бинтом ніжку. Весь тиждень хлопчик годував пташеня сиром, напував водою. За цей час звикло воно до Сергійка. І щодня, коли хлопчик повертався зі школи, голосно каркало.
Серце чорне:
Тіло мовчить,
А серце говорить.
(Олівець)
Тоненьке, кругленьке,
Серце чорненьке.
Хто на його слід погляне,
Думку його взнає.
(Олівець)
Чорний Іван,
Деревяний каптан,
Де носом проведе,
Там помітку кладе.
(Олівець)
Загадки про ручку
Сталевий коник по білому полю бігає,
За собою чорні сліди залишає.
(ручка)
У пеналі в неї дім,
Поряд з олівцем у нім.
Може цифри рахувати
І перекази писати. (ручка)
Загадки про зошит
То в клітинку, то в лінійку,
Написати тут зумій-но,
І намалювати дещо зможеш,
Називаюся я … (зошит)
***
Чи в лінійку, чи в клітинку,
Чистим був, та за хвилинку
Мерехтить від цифр та літер.
Здогадались, що це, діти?
Ручці він говорить
Це шкільний учнівський… (зошит