Цього літа зі мною сталася неймовірна пригода. Ми з батьками поїхали в Карпати. Там були дуже красиві і високі дерева. Свіже повітря, красиві квіти. Мені там дуже побобалося. Одного сонячного ранку я вирішив прогулятися. Це був чудовий літній ранок, сонце яскраво світило і співав соловейко. Раптом, я побачив біля маленького кущикаа блискучий предмет. Коли я підійшов, то почув гуркіт під ногами. А потім раптом впав на землю. Моя права нога була притиснута каналізаційним люком. Я не міг вилізти і поблизу не було людей. Але, раптом я побачив хлопця. У нього було чорне волося, червона футболка та коричневі шорти. Він мені допоміг вилізти, і від того часу ми з ним найращі друзі. И до сьогодні згадуєм цю дивовижну історию
Вже другий рік я сиджу за однією партою із Олесем. Він непоганий хлопчик, але неслухняний та неуважний на уроках. Невисокий на зріст, худорлявий, він дуже спритний і найміцніший серед усіх хлопців у класі. Вся його постать свідчить про те, що Олесь дружить із спортом. І це насправді так, бо кращого футболіста на всій паралелі нема. У нього кругле обличчя, густо всіяне ластовинням. Невеличкий, трохи кирпатий ніс завжди в подряпинах. Волося в Олесика яскраво-руде, цупке і стирчить на маквці. Блакитні захоплені очі, здається, так і вишукують собі якоїсь пригоди. Руки та ноги в мого сусіда завжди в синцях і подряпинах. Як він сам пояснює, то наслідки боротьби за справедливість. Мені подобається, що я сиджу за однією партою із найспритнішим, найміцнішим і найсправедливішим учнем у класі.
Р. електронної пошти
Д. електронній пошті
З. електронну пошту
О. електронною поштою
М. електронній пошті
Кл. електронна пошто