Щороку, як тільки настає літо і закінчуються заняття в школі, батьки відправляють мене до бабусі, яка живе в селищі, недалеко від лісу. Там дуже чисте повітря, красива природа, а в саду і городі росте безліч смачних і корисних овочів і фруктів. Недалеко від селища протікає чистий і швидка річка. Ми з друзями часто ходимо купатися і загоряти. Одного разу, коли ми купалися в річці, стався випадок, який спочатку дуже всіх налякала, але після ми згадували про нього не без захоплення. А сталося ось що. Ми грали, загоряли, купалися біля берега. І тут хтось запропонував плавати наввипередки. Хлопчаки з радістю погодилися, а дівчата дивилися на цю затію з побоюванням. Хлопці були в основному з селища, до того ж трохи старші за нас. Всі вони чудово плавали. І ось почалося змагання. Дівчатка залишилися на берез гали за змаганням. Раптом, в стороні від нас, почувся слабкий зойк, і ми побачили, що у воді знаходиться дівчинка років шести. Вона злякано колотила руками по воді, намагаючись до берега. Але стрімка течія не давало їй цього зробити. Хлопчаки вже спливли досить далеко і там, за поворотом річки, що вийшли на берег відпочити. Вони не бачили, що відбувається. А ми страшенно перелякалися і не знали, що робити. Дівчинка ледве трималася на воді, течія відносила її все далі і далі. Ми розуміли, що їй потрібно швидко до але вона була дуже далеко. До того ж нас лякало швидка течія, яка в тому місці навіть нагадувало вир. Стали кликати на до але навколо нікого не було. І тут пролунав несподіваний сплеск, і ми побачили, що хтось стрибнув у воду і пливе до дівчинки. Потім ми побачили, що це був хлопчик з сусіднього селища. Іноді він ходив разом з нами на річку. Ми дуже здивувалися: у тому місці був дуже високий обрив, а внизу стирчали корчі. Ніхто б не ризикнув стрибати з цього берега у воду, хоча всі розуміли, що від пологого пляжу до потопаючої не до течія відносить її в іншу сторону. Хлопчик стрибнув трохи осторонь, і йому довелося пливти проти течії. Долаючи опір вируючої води, він швидко наближався до дівчинці, яка тим часом зуміла якось дотягнутися до стирчала з води гілки і вхопилася за неї. Ми, затамувавши подих, стежили за подіями вже майже добрався до дівчинки, як раптом нова сильна хвиля накрила її і відірвала від гілки. Хлопчик не розгубився і спробував перехопити бідолаху. Але це йому не вдалося. Тоді він кинувся знову за нею. Оскільки він плив швидко і тепер вже за течією, то зміг скоро наздогнати дитину. Вона тут же схопилася за нього, і вони благополучно дісталися до берега. Дівчинка була врятована. Тут уже ми всі підбігли до неї, стали укутувати в рушники, питати, як вона себе почуває. Дізнавшись, де вона живе, ми вирішили довести її прямо до будинку. А скромно стояв осторонь, витираючи намоклі волосся. Ми всі дивилися на нього з захопленням. Все-таки не перевелися і в наш час сміливі, самовіддані люди, готові піти на ризик заради порятунку життя іншої людини! Мені дуже подобається читати книги про великі звершення, подвиги. Я чомусь завжди уявляв людей, здатних на такі вчинки, сильними, мужніми, високого зросту. А насправді все виявилося зовсім інакше. Минулого літа ми з моїм другом Сережкою пішли на міський ставок купатися і загоряти. Я дуже люблю плавати і можу пере наш ставок від одного берега до іншого. Сергій ж завжди хлюпоче на березі, де вода не піднімається вище грудей. У нього якийсь панічний страх, він навіть не пірнав ніколи. Однак Сергій - мій друг, і я ніколи не сміявся над його недоліками. Цього разу вода була холодна, але я все одно вирішив дістатися до протилежного берега. І ось, коли я плив назад, мої ноги звело судомою. Я тримався, скільки міг, але швидко зрозумів, що до берега мені не до Сережка відразу відчув, що трапилася біда, і, коли я став борсатися, він схопив наш м'яч і з розгону кинувся в воду. Допливши до мене, він засунув м'яч мені в руки, а сам по-собачому поплив поруч. Він страхував мене, хоча я прекрасно розумів, чого коштувала йому ця рішучість. Коли ми дісталися до берега, Сергій допоміг мені вибратися і став розтирати мої ноги. Судома пройшла, і тільки тоді мій друг заплакав. Ось який подвиг здійснив мій друг. Самий звичайний худий, невисокий, веснянкуватий і нечесаний хлопчисько.
Дієприслівник-це особлива незмінна форма дієслава, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, головну.У речені дієприслівник ЗАВЖДИ виступає обставиною.Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ?Наприклад:кажучи та ЩО ЗРОБИВШИ? Наприклад: намалювавши...Дієприслівник має ознаки дієслова(час і вид) та прислівника(незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини)Дієприслівник не має закінчення.У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишуть літеру И..Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим хворотом.Дієприслівниковий зворот завжди є обставиною.На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні.В усному мовлені дієприслівниковий зворот виділяють паузами.Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів учи ючи ачи ячи, а доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за до суфіксів вши, ши..Не з дієприслівниками пишуть окремо. Наприклад не почувши, не зробивши..Разом з не пишуться тільки дієприслівники, утворені від дієслів, які не вживаються без не...Наприклад нененавидячи
Сьогодні на уроці ми з нашим учителем вивчили нову тему.