⇒ по-батьківськи (через дефіс, утворен. від прикм. і прийменника по)
⇒по-домашньому (через дефіс, утворен. від прикм. і прийменника по)
⇒ часто-густо (утворений від слів з близьким значенням, тому через дефіс)
⇒ давним-давно (відбувається повтор кореня, тому через дефіс)
⇒ натроє (пишемо разом, бо утворений сполученням прийм. з числ.)
⇒ віч-на-віч (відбувається повтор кореня, тому через дефіс)
Кожного дня ми відкриваємо для себе нові горизонти життя і вдосконалюємо свої навички і знання. Як у наш час, коли техніка і наука з кожним днем крокують у майбутне, так і в минулому, з суспільством з консерватимними і ліберальними поглядами, твердження "вчитися ніколи не пізно" не втрачає свою актуальність.
Людина, яка б вона не була, кожен день використовує безліч інформації. І що буде, коли вона вирішить, що їй досить навчатись і що вона вже розумна? А буде те, що вона просто втратить своє розуміння реальності. Вона не знатиме нових слів, які кожного дня збагачують нашу мову, не вмітиме користуватися новою технікою, яка активно входить у повсякденний побут. Тобто, почнеться її деградація. А кому це потрібно?
Отже, ми маємо кожного дня навчатись і пізнавати щось нове. Тільки тоді ми здобудемо справжі знання і будемо жити в гармонії зі світом.
Мені здається, що справжній вчитель - це людина, яка має не тільки глибокі знання, а ще вміє спілкуватися з дітьми, виховувати їх чесними, працьовитими, добрими. Тому ідеалом для мене залишається моя перша вчителька.