Вітька + Галя або повість про перше кохання” аналіз твору Валентина Чемериса викладено в цій статті.
“Вітька+Галя” аналіз Жанр – автобіографічна гумористична повість Тема: розповідь про життя і пригоди школярів із села Великі Чаплі: дружбу і перше кохання, вірність і перший поцілунок, дуель і перше побачення. Ідея — поетизація щирості й неповторності перших юнацьких почуттів. Распродажа остатков со склада. Головні герої: Вітька Горобець, Федько Котигорошко, Галя Козачок, Петро Білий Проблематика: Дружби (Вітька-Федько) Кохання (Вітька-Галя) Зради (Вітька-Петро) Композиція та сюжет “Вітька + Галя” «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» складається з двох частин: перша називається «Дуель», друга — «Голуба куниця». За жанром кожна з них — це оповідання, тому що сюжет однолінійний, події відбуваються протягом короткого проміжку часу, діє невелика кількість героїв. Тому слово «повість» у заголовку потрібно розуміти як синонім до слова «розповідь», а не як визначення жанру твору. У розділі «Дуель» автор майстерно розташовує елементи сюжету. Події починаються надвечір 24 липня 1964 р., а завершуються наступного дня, 25 липня, хоч насправді охоплюють значно триваліший проміжок часу. Автор починає з епізоду, найближчого до кульмінації: наступного дня головний герой Вітька Горобець битиметься на дуелі. З ким? Чому? Навіщо у XX ст. з’ясовувати стосунки в такій застарілій формі? Ці та інші питання відразу виникають у читача і спрямовують його увагу на пошук відповідей. І поки сам дуелянт спить, автор, як у кіно, починає «відмотувати» назад стрічку подій, щоб пояснити причини дуелі. І тільки після того, як вони з’ясовані, події починають розгортатися послідовно без часових «розривів». Композиція: експозиція — розповідь про дружбу в дитинстві Віті з Галею та їхні пригоди; зав’язка — Вігя зізнається своєму другу Федькові у закоханості до Галі Козачок. Для нього самого це почуття стало несподіваним. Друзі вирішують, що Вітя має освідчитись дівчині у своїх почуттях.
Вислови видатних людей про українську пісню – показують захоплення нашою народною творчістю не лише українців, але й іноземних громадян.
так наприклад О.Довженко казав : "Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава"
пісня супроводжує український народ та її культуру протягом усього її існування. Українські пісні надзвичайно мелодійні й щирі , немов солов'їний спів.
"Українські народні пісні будуть покладені в основу літератури майбутнього" - Юліуш Словацький
Я вважаю , що така думка має місце бути. В українські пісні наш народ вкладає свою силу,свій розум,думку та крихітку свого серця
