Карл Брюллов допоміг викупити Тараса Шевченка з кріпацтва - намалював портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, в якій взяла участь царська родина. Лотерея відбулася 22 квітня (4 травня) 1838 року, а 25 квітня (7 травня) Шевченкові видали відпускну. У Василя Ширяєва Шевченко вчився живопису. Улітку 1836 року, під час одного з нічних рисувальних «сеансів» в Літньому саду, він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим, які познайомили його з впливовим при дворі поетом В. А. Жуковським. Сошенко вмовив Ширяева відпустити Шевченка на місяць з ним, щоб цей час він використав для відвідування зали живопису Товариства заохочення художників і комітет цього товариства, «розглянувши рисунки стороннього учня Шевченка», ухвалив «мати його на увазі на майбутнє».
Вареники: Були у мясниці вареники, та в піст на вербу повтікали. Вареники доведуть, що і хліба не дадуть.
Вареники побіденники! сиром боки позапихувані, маслом очі позаливані, вареники побіденники! Ви же вареники, ви же великомученики: ви ж у великих окропах кипіли, ви ж велику муку терпіли!., а як ми вас побідимо, то всіх поїмо.
Вареники мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
Паляниця. Яка пшениця, така й паляниця Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя Нехай книш, аби не паляниця. Паляниця — хлібові сестриця. Без приправи і паляниці не зробиш. Із-за смичка — тонка паляничка. їв би паляниці, та зубів нема. Не для Гриця паляниця.
Калина Любуйся калиною, поки цвіте, а дитиною, поки росте. Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоним. У лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками. Нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині. Без верби і калини нема України.
