Вона купила сім зошитів. Йому на день народження подарували дві книги. Їй виповнилося двадцять сім років. У кошику було тридцять грибів. На ялинці було вісім шишок. У неї двадцять ручок. Він приніс десять груш. Вона має шість цукерок. Моїй мамі сорок років. У мого брата є дванадсять кгиг. Твоя бабуся купила три тістечка. Тато купив сім яблук. У неї є два брати. У нього є вісімнадцять слив. Я купила десять зошитів. У моєї сестри є чотири кішки. У мене є одинадцять рибок. У нього є три собаки. Моєму татові сорок шість років. Годинник показував дванадцяту годину ранку. а что такое займенник я забыла прости...:(
Здавна трудівники ділилися на майстрів та ремісників. Справжніх майстрів, тих, хто творив у своїй уяві, а потім втілював це у конкретній справі, менше. Проте необхідні й ремісники - сумлінні виконавці задумів інших. Думаю, що людиною творчої праці може бути не лише учений-книжник, дослідник якихось складник питань, а будь-яка людина, в якої є іскра Божого дару, талант, здатність до мислення, уяви, фантазії, мрії і її втілення. Такий, на мою думку, майстер Яким Погребняк. Він не міг погодитися одразу на зведення храму за якимось зразком (як скрізь!), він повинен був уявити собі, побудувати цю споруду в думках, «побачити її», «відчути» і тільки тоді приступати до роботи. В результаті тяжких душевних мук прийшло до майстра натхнення, він побачив «свій» храм - «веселий, сонячний храм із соснових дощок» з мідними, а може, й «золотими дзвонами». Стати Майстром, людиною-творцем нелегко. Тут потрібні і талант, і натхнення, і величезна праця над собою. Не в кожного вистачає сили для цього. Але хто все-таки наважується досягти слави Майстра, той має велику винагороду - душевну радість, задоволення, гордість і, головне, пошану від людей, їхню вдячність. А що може бути кращим у житті!
