Творення і правопис ступенів порівняння якісних прикметників
Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.
Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому подібному: Дніпро довший від Бугу.
Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є найбільше певної якості в порівнянні з усіма іншими подібними: Київ - найдавніше місто в Україні.
Ступенювання прикметників
Вищий ступінь
Найвищий ступінь форма(синтетична)Використовуємосуфікси -ш-, -іш-дальший, рідніший форма(синтетична)Додаємо префікс най-до форми вищогоступеня:найдальший, найрідніший
Складена форма(аналітична)Додаємо слова більш, меншдо звичайної форми прикметника:більш далекий,більш рідний
Складена форма(аналітична)Додаємо слова найбільш,найменш до звичайної форми прикметника:найбільш далекий, найбільш рідний
Вищий ступінь порівняння прикметників
Вищий ступінь порівняння прикметників твориться звичайно за до суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням: теплий — тепліший, щирий — щиріший; молодий — молодший, дешевий — дешевший.
Іноді для цього використовують слова більш, менш: більш розвинений, менш світлочутливий.
Cуфікс -іш- У суфіксі -іш- завжди пишемо і, твірна основа перед ним залишається незмінною: стрункий—стрункіший, сухий — сухіший, свіжий — свіжіший, гарячий — гарячіший.
Cуфікс -ш- При додаванні суфікса -ш-:
а) суфікси твірної основи -к-, -ок- випадають: глибокий — глибший, солодкий — солодший;
б) виникають близькі за звучанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на г, з, ж) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами жч і щ.
Букву щ пишемо лише в трьох прикметниках: вищий, товщий (і товстіший), кращий.
У семи прикметниках пишемо буквосполучення жч: тяжчий, важчий, ближчий, нижчий, вужчий, дужчий, дорожчий.
Інші зміни звуків на межі основи й суфікса -ш- на письмі не позначаються: короткий— [корочший], але пишемо коротший; солодкий — [солоджший], але пишемо солодший.
Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні правописні особливості: вужчий — вужченький, вужче, повужчати; товщий — товщенький, товще, товщати.
Якщо вищий ступінь прикметника творимо за до слів більш, менш, то прикметник ставимо в звичайній формі: яскравий — більш яскравий (а не “більш яскравіший”), рішучий — менш рішучий (а не “менш рішучіший”).
Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за до слів ніж (таке порівняння виділяється комами), від, за: сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших; кращий, ніж усі.
Найвищий ступінь порівняння прикметників форму найвищого ступеня порівняння творимо від вищого за до префіксів най-,: тепліший — найтепліший, більш розвинений — найбільш розвинений, спокійніша – найспокійніша, кращий – найкращий.
Для посилення при формах найвищого ступеня прикметників вживаються частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, щонайтепліший, якнайтепліший, якнайбільший, якнайшвидший.
Складену форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюємо доданням слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручна, найбільш стійкий, найменш приємний.
Творення і правопис ступенів порівняння якісних прикметників
Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.
Вищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є більше певної якості, ніж в іншому подібному: Дніпро довший від Бугу.
Найвищий ступінь порівняння означає, що в одному предметі є найбільше певної якості в порівнянні з усіма іншими подібними: Київ - найдавніше місто в Україні.
Ступенювання прикметників
Вищий ступінь
Найвищий ступінь форма(синтетична)Використовуємосуфікси -ш-, -іш-дальший, рідніший форма(синтетична)Додаємо префікс най-до форми вищогоступеня:найдальший, найрідніший
Складена форма(аналітична)Додаємо слова більш, меншдо звичайної форми прикметника:більш далекий,більш рідний
Складена форма(аналітична)Додаємо слова найбільш,найменш до звичайної форми прикметника:найбільш далекий, найбільш рідний
Вищий ступінь порівняння прикметників
Вищий ступінь порівняння прикметників твориться звичайно за до суфіксів -іш- або -ш-, які додаються до основи перед закінченням: теплий — тепліший, щирий — щиріший; молодий — молодший, дешевий — дешевший.
Іноді для цього використовують слова більш, менш: більш розвинений, менш світлочутливий.
Cуфікс -іш- У суфіксі -іш- завжди пишемо і, твірна основа перед ним залишається незмінною: стрункий—стрункіший, сухий — сухіший, свіжий — свіжіший, гарячий — гарячіший.
Cуфікс -ш- При додаванні суфікса -ш-:
а) суфікси твірної основи -к-, -ок- випадають: глибокий — глибший, солодкий — солодший;
б) виникають близькі за звучанням звукосполуки [жч] (якщо твірна основа закінчується на г, з, ж) і [шч] (якщо твірна основа закінчується на с). Ці звукосполуки на письмі позначаються відповідно буквами жч і щ.
Букву щ пишемо лише в трьох прикметниках: вищий, товщий (і товстіший), кращий.
У семи прикметниках пишемо буквосполучення жч: тяжчий, важчий, ближчий, нижчий, вужчий, дужчий, дорожчий.
Інші зміни звуків на межі основи й суфікса -ш- на письмі не позначаються: короткий— [корочший], але пишемо коротший; солодкий — [солоджший], але пишемо солодший.
Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні правописні особливості: вужчий — вужченький, вужче, повужчати; товщий — товщенький, товще, товщати.
Якщо вищий ступінь прикметника творимо за до слів більш, менш, то прикметник ставимо в звичайній формі: яскравий — більш яскравий (а не “більш яскравіший”), рішучий — менш рішучий (а не “менш рішучіший”).
Порівняння приєднуються до прикметників вищого ступеня обов’язково за до слів ніж (таке порівняння виділяється комами), від, за: сильніший за мене (а не “сильніший мене”); розумніший від інших; кращий, ніж усі.
Найвищий ступінь порівняння прикметників форму найвищого ступеня порівняння творимо від вищого за до префіксів най-,: тепліший — найтепліший, більш розвинений — найбільш розвинений, спокійніша – найспокійніша, кращий – найкращий.
Для посилення при формах найвищого ступеня прикметників вживаються частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, щонайтепліший, якнайтепліший, якнайбільший, якнайшвидший.
Складену форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюємо доданням слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручна, найбільш стійкий, найменш приємний.
— Чом я дике? Я не дике! Скоро виросту велике. Нині зовсім невеличке п'ю водичку од кринички, що прозора наче скло... Із зернятка я зросло. Ось довкола ліс буя... Може, кленом стану я, може, дубом в лісі скраю, ще не відаю, не знаю...
Тут при нім зайчатко стало, подивилося й сказало:
— Ти із яблука, що впало. До землі вчепилось ти, щоб під дощиком рости. Через років сім чи вісім станеш яблунею в лісі!
Засміялись лопухи:
— Хі-хі-хі! Хи-хи-хи! З неї яблуні не буде, бо затопчуть її люди. Якщо й вродить якийсь плід, то заглушить його глід!
Але йшов узліссям дід. З корячка води напився і на дичку задивився: «Непомітна, невеличка, але яблунька, хоч дичка. В бур'янах густих вона, але в корені міцна...»
Вирвав дід скрізь лопухи і сказав:
— Роздивляйсь зелені сни, а пізніше, восени, я візьму тебе в мій сад, де порічки й виноград, де квітує все зелене,— станеш щепою у мене!
І коли зжовтів весь ліс, деревце дідусь приніс до господи й посадив і довкіл обгородив, щоб не сміли зайченята взимку яблуньку чухрати. А на весну залюбки прищепив дідусь бруньки з яблунь тих, що вже великі, що культурні, а не дикі... Й деревце розвеселилось, шовком-цвітом рясно вкрилось. І зросла, як дід хотів, яблуня семи сортів. Дозрівали на осонні білі яблука й червоні.
От і казка невеличка вам про яблуню, про Дичку.