Відповідь:
Добра, чуйна, невгамовна, з вічно молодою душею, працюючий пенсіонер – Обиюх Софія Василівна, що народилася 20 березня 1957 року в невеликому і мальовничому селі Ріпки, Лисянського району, Черкаської області. Тут пройшло її дитинство, сюди повернулася вона працювати після закінчення Корсунь-Шевченківсього педагогічного училища, та Черкаського педагогічного інституту, де пропрацювала 41 рік за покликанням вчителя, викладаючи зарубіжну літературу та російську мову. Має вищу категорію та звання «Старший учитель». На запитання: «Якби повернути час назад, чи стали б ви знову вчителем?» вона ствердно киває головою. Кожному вчителю бажають вдячних учнів, їх у неї дуже багато, бо не один клас випустила вона за свою трудову діяльність. Софія Василівна любить своїх учнів і вони їй відповідають взаємністю і повагою. Вона частий гість на ювілейних зустрічах випускників школи Її вихованці мають міцні, глибокі знання, неодноразово займали призові місця в районних олімпіадах з предметів що вона викладала.
Вони виділяються бережливим ставленням до шкільного майна, згуртованістю, працелюбністю, успішно продовжують здобувати освіту в середніх спеціальних та вищих учбових закладах.
Пояснення: потрібно замінити данні про вчителя (ім'я і тд...)
ответ: До нас на поріг прийшла довгоочікувана весна. Закінчилися холодні, зимні дні, і природа розпочинає своє пробудження. Дерева почнуть одягати нове світло-зелене вбрання. Під променями жовто-золотого сонця тане останній сніг і веселими струмочками біжить по дорогам. Вже зовсім скоро з’являться перші весняні квіти: проліски і підсніжники, які будуть радувати усіх оточуючих людей. А яке красиве весняне небо, воно чисте і блакитно-синє. В його безкрайніх просторах летять, повертаючись до дому з теплих країв, лебеді, своїм криком розголошуючи, що прийшла весна.
Подробнее - на -
Объяснение:
