У кожної людини в світі є рідний край. І для кожного він обов’язково, щось значить. Мій рідний край ,як моя домівка, дуже рідний для мене. Мене завжди охоплює почуття любові до рідного краю. Але іноді я замислююсь, щоб було, як би ми не мали рідного краю? Напевно, люди шукали б його, але серце нічого не приймало б за рідне. І навіть тоді, коли вони десь поселялися ,то все не вважалось милим, як у рідному краї. Люди були б сумні, злі , бо вони не відчували любові, щастя. І це було б дуже-дуже погано. Але нам пощастило - у нас є рідний край, і це наше найбільше щастя.Я пропоную, щоб ми усі зробили щось для рідного краю. Бо іншого в нас ніколи не буде. Я гадаю, що ми можемо посадити дерева, кущі. Не смітити на вулицях, не вирубувати багато дерев. Мені здається, що цим ми покращимо наш рідний край. Тоді я буду радіти ще більше своєму рідному краю. Та якщо вийде, буду надихати на ще більшу працю людей. Я вважаю, що коли люди будуть натхненні, то вони до рідному краю. Вони ще більше полюблять і більше ніж раніше поважатимуть рідну Землю. Бо це наш дім, і ми повинні берегти його.
Школа - це цілий світ, повний радості, емоцій і почуттів. Вона об'єднує людей бажанням вчитися і пізнавати щось нове. Немає нічого більш дивно, ніж опанувати чимось абсолютно небувалим.
Мені шалено повезло з класом, в якому я вчуся. Адже всі учні такі різні і особливі, але в той же час нас об'єднує багато спільного. Наш клас дуже дружний і веселий, тут кожен допомагає один одному. На перервах ми спілкуємося, обговорюємо новини та граємо в різні ігри. Особливо приємно ділиться новинами на початку тижня, так як у кожного учня є, що розповісти про вихідні.
Коли на вулиці тепла погода ми дуже часто буваємо на вулиці. Виходимо ми туди на перервах, хлопчаки грають у латки, м'яч, а дівчатка базікають сидячи на лавочках і заплітають кіски. А коли випадає сніг, ми граємо в сніжки і ліпимо сніговиків. Якщо ж на вулиці похмуро і дощить, ми залишаємося в кабінеті граємо по мобільному телефону, обмінюємося картинками або музикою.
У нас дуже хороша вчителька. Вона завжди уважно ставиться до кожного учня, підказує і допомагає, якщо в цьому є потреба. Наш клас завжди бере участь в різних заходах і частенько влаштовує святкові концерти.
Всіх однокласників і однокласниць я вважаю своїми друзями. Ми часто гуляємо з ними поза стінами школи, ходимо в парки і кіно. У нашому класі, як і в будь-якому іншому, є свої лідери, які завжди допомагають іншим і агітують до участі в різних шкільних змаганнях і конкурсах, організовують свята.
Я дуже люблю наш кабінет. У ньому завжди так затишно, світло і дуже приємно пахне крейдою. Сподіваюся, що після закінчення школи ми часто будемо, зустрічається з однокласниками, відвідувати вчительку, провідувати школу і звичайно згадувати той безтурботний час, проведений за шкільною партою!
( Зустріч двох подруг ) Привіт,Оленко.-Привіт,Маринко. Ооо...Ти чула, що вийшов новий збірник "Як стати справжньою дівчиною".<br />- Так,звичаюно. Щодо нього я багато чула.На мою думку це чудова книга. Знаєш що? <br />- Ні,а що? <br />-Ця книга уже красується на полицях нашої міської бібліотеки.<br />-Тоді Оленко,мерщій побігли,щоб першими прочитати захоплюючі розділи книжки.<br />-Чудова ідея.<br />( Так двоє подруг побігли у бібліотеку читати,справді чудову книгу)
