В осені коси заквітчанні пшеничними олосками й червоними ягідками калини.Ходить осінь лугами,берегами.Де хітхне там холодом війне. Любить осінь ночами сидіти на березі ставка.А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться.Оце й починається осінь. Бояться осені пташки.Як тільки побачать її ластівки,злітаються і про щось тривожно радяться.А журавлі піднімаються високо в небо і про щось курличуть. Любить осінь заходити у садки.Доторкнеться до яблуні - яблука жовтіють.А дятли радіють зустрівшись з осінью:голосно щебечуть,перелітають із місця на місце,шукають поживи на деревах. Я люблю осінь за те що ця пора року працелюбна.
Доля української мови повна злетів і падінь, періодів розквіту та занепаду. Проте недаром кажуть, що мова – то душа народу, і поки живий народ, живе й мова. Закінчилися епохи великих політичних утисків, хоч і тоді українська мова жила в побуті українців, у творах бунтівних українських митців тощо. А тепер у сучасному демократичному суспільстві є всі передумови для розквіту української мови та культури.
Українська мова вважається однією з найкрасивіших, хоч за поширеністю в світі вона поступається багатьом іншим. Українська – державна мова нашої країни, вона виконує важливу комунікативну функцію, тобто завдяки їй відбувається спілкування людей в усіх сферах життя. Так історично склалося, що на території України живе багато різних народностей, які мають свої мови та звичаї, а біля половини населення вважають рідною мову російську. Але я впевнений, що в цьому немає нічого поганого, за умови, що кожен житель нашої країни вільно володіє українською, нею створюються витвори мистецтва, вона розвивається та вдосконалюється.
Я також народився у російськомовній родині, проте всі мої родичі бездоганно володіють українською мовою та ставляться до неї з великою повагою. Пам’ятаю, що першою моєю самостійно прочитаною книжкою в дитинстві були «Українські народні казки».
Для кожної людини її рідна мова – найкраща, бо саме за її до вона вчилася пізнавати навколишній світ, вона супроводжує усі найдорожчі спогади, усі найважливіші події в житті. Недарма найскладніше в чужій країні пристосуватися до іноземної мови, і в будь-якому разі людина сумує за рідним словом.
Любить осінь ночами сидіти на березі ставка.А вранці над водою підіймається сивий туман і довго не розходиться.Оце й починається осінь.
Бояться осені пташки.Як тільки побачать її ластівки,злітаються і про щось тривожно радяться.А журавлі піднімаються високо в небо і про щось курличуть.
Любить осінь заходити у садки.Доторкнеться до яблуні - яблука жовтіють.А дятли радіють зустрівшись з осінью:голосно щебечуть,перелітають із місця на місце,шукають поживи на деревах.
Я люблю осінь за те що ця пора року працелюбна.