Не знаючи броду, не лізь у воду.Не піймавши облизня. Працювати не покладаючи рук. Тікати не відчуваючи ніг. Не мудруючи лукаво. Чи не розгинаючи спини. Не заплющуючи очей. Не чуючи ніг. Не знайшовши собі місця. Не сходячи з язика. Не пускаючи на поріг. Не показуючи носа. Не тямлячи себе. Чи не понюхавши пороху.
Як ви вважаєте, актуальним чи сьогодні є питання про те, що таке добро? У нашому світі все вже давно змішалося. Що ж це? Так одразу ніхто, мабуть, і не скаже. Дане питання є філософським. Коріння його необхідно шукати в глибині душі людини. Давайте ж поговоримо про те, про що вже було сказано так багато і вчора, і сьогодні.Що таке доброКожен день ми здійснюємо безліч всіляких вчинків. Одні з них є випадковими, інші – запланованими, на якісь з них ми навіть не звертаємо уваги, а якісь плануємо заздалегідь. Звичайно ж, деякі з цих вчинків є хорошими, інші ж поганими.У повсякденному житті дуже складно намацати грань між добром і злом, так як вона практично не видно.Що таке добро ? Це вчинки, які приносять користь не тільки нам, а й іншим людям, ті, які ми здійснюємо не по тій причині, що хочемо отримати якусь вигоду. Так, добро дійсно повинно відбуватися саме від чистого серця.Добро, зло – це те, що, в принципі, стоїть поруч один з одним, але в той же самий є протилежністю одне іншого. Часто в життєвій суєті можна їх переплутати. Факт в тому, що іноді людям доводиться здійснювати погані вчинки для того, щоб не допустити більшого зла.Чи можна сказати, що людина, позбавлена засобів до існування, здійснює пограбування для того, щоб врятувати від голодної смерті свого дитини? Напевно кожному з нас доводилося гати за тим, як багаті люди, які побудували свій бізнес явно на нечесній грі, займаються благодійністю і не шкодують грошей, роздаючи їх направо і наліво. Що це? Прояв істинної доброти або спроба спокути старих гріхів? У більшості випадків, це саме друге.Добро є там, де є мораль, а людські душі є незіпсованою. Якби кожен з нас зробив щасливим у цьому житті хоча б однієї людини, то все на світі були б щасливі.Що таке добро і чому його так складно робити? Основна причина, що не дозволяє людям творити добрі вчинки, це не що інше, як поганий досвід. Життя влаштоване так, що у відповідь на добро ми практично завжди отримуємо зло. Мова про те, що людина завжди підсвідомо хоче отримувати якусь винагороду за вироблені дії. Винагороди немає або воно занадто мало – він розуміє, що, будучи хорошим, нічого для себе домогтися буде не можна. Все це велика омана більшості мирян. Насправді добро завжди повертається, але не відразу ж і зовсім не від тих людей, яким ви його самі зробили.Не варто намагатися виділитися з натовпу, здійснюючи добрі вчинки, так як це є ознакою жахливого невігластва. Кращий б робити добрі справи – це робити їх так, щоб ніхто не знав про те, що ви їх робите. Даний принцип повинен використовуватися вами всерйоз. Якщо зможете діяти так, як потрібно, то світ вам обов’язково відплатить багатьма хорошими речами, які ви собі раніше й уявити навіть не могли.Робити добро треба, і не замислюючись! Робіть його і знайомим, і незнайомим людям. Нагородою вам за це буде хоча б усмішка.
Іншу долю мало на україні мовне життя українського пролетаріату, точніше - українців-робітніків дореволюційного часу. ті з них, що являли собою пролетаріат у першому поколінні, були, як правило, вихідцями з селянства. їх вихідною мовною базою була говірка рідного села. але ця база не могла довго лишатися без змін: здійснюване українською мовою мовне життя робітника-українця, відірваного від мовної селянської стихії, з переселенням його (робітника) до зрусифікованого міста або заводського чи шахтарського селища, ставало ще вужчим, ніж мовне життя колишніх його односельчан. адже українською мовою такий робітник фактично міг користуватися тільки в своєму побуті, бо в усіх інших випадках (на виробництві, в різних установах, при зверненні до офіціальних осіб тощо) йому необхідно було користуватись російською мовою.
