Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. Ох, ці пиріжки! Вони такі смачнючі! Ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. Бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. Бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.
Мені приємно гати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. Спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. Поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує "поле діяльності". Усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. Бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.
Я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. А ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: "От славний козачок! А ходи-но до свого війська!" — і саджає його в рядочок до інших на лист. Коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. До того ж робить це великою гусячою пір'їною.
Для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. Може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.
Объяснение:
Я дуже люблю зиму . Взимку прохолодно та падають сніжинки, навколо все біле. Також узимку, ми із друзями граємо в сніжки на вулиці, будуємо фортеці зі снігу. Коли будинки вкриваються білим пухом , здається все таким казковим, і водночас приємно гати за тим що відбувається надворі. Ще, коли ти вибігаєш на вулицю , то відчуваєш аромат тепла і затишку, хоча на дворі холодно . Та з початком зими розпочинаються і свята. Новий рік , Різдво, Водохреща... ці всі свята ми святкуємо у колі рідних , отримуємо подарунки , солодощі... Зближуємось з рідними , подорожуємо , обмінюємось подарунками ... А ще їмо мандаринки без зупину, і зустрічаємо Новий рік, та проводжаємо Стариц.
