Відповідь:1) -Добрий день, мамо
Добрий ~~~( означення)
День (додаток )
Мамо ( не підкреслюємо - адже звертання)
2) Як справи, Маріє ?
Як справи (додаток )
Маріє ( не підкреслюємо , адже звертання )
3) Що робиш, Степане ?
Що робиш ( присудок )
Степане - звернення
4) Пиши старанно, Дмитре .
Пиши === ( присудок )
Старанно -.-.-.-.-.( обставина )
5) читай без помилок, Світлано !
Читай ( присудок )
Без помилок ( додаток )
6) Гарно танцюєш, Анастасіє.
Гарно -.-.-.-. ( як ?, Обставина )
Танцюєш ( присудок )
Пояснення: після звертання завжди пишеться кома
Звертання не є членом речення, тому не підкреслюємо його
Відповідь:
Наше село розташоване в мальовничому краєвиді. Навколо є зелені ліси та луки, сади та поля. Поруч прекрасне озеро. Гарна дорога з’єднує село з містом.
Люди мого села дуже доброзичливі, вони завжди раді гостям. У нашому селі багато традицій таких, як день села, проводи масниці, день літніх.
Моє село для тих, хто хоче жити в злагоді та мирі, кого приваблює сільське життя. Життя тут спокійна і розмірене. Отже, якщо ви хочете побродити по безкрайніх лугах, подихати лісовим повітрям, порибалити і попити кришталевої джерельної води, наше сіло якраз таки і є тим місцем, яке ви повинні відвідати!
Деякі люди не можуть уявити свого життя без театрів, багатоповерхових будинків та широких проспектів — усього, що є типовим для кожного великого промислового міста. Але я живу в селі тому тут немає театрів, багатоповерхових будинків і широких вулиць, але все ж я дуже люблю його, оскільки я народився тут, тут живуть мої батьки, і майже все життя я провів тут.
Ви можете подумати, що життя в селі доволі нудне? Можливо, ви маєте рацію.
Але я спробую довести, що в такому житті є свої переваги.
Кожного ранку ви встаєте і дихаєте чистим повітрям, наповненим різними запахами в залежності від пори року: улітку це аромат зеленої трави й квітів, узимку — запах морозу й снігу, який укриває все білою товстою ковдрою. Моє село стає особливо красивим навесні, коли на клумбах розквітають багато кущів троянд.
Пояснення:
Мова — це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди.
Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр Довженко, і Олесь Гончар та інші генії українського народу.
Нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. Краса українських народних пісень давно привернула до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на Батьківщині, і за її межами. Один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "Українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості".
Саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. На високості людського духу підносить мову рідної України Геній Тараса Шевченка. У його творах легко і природно звучить слово.
Я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. Треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.