Мабуть, слово "байдики" залишилося в розмовній мові тільки у фразі "бити байдики", Тобто займатися дурницями або байдикувати (перебувати в простої).
Чим більше "рив" по темі питання, тим більше виникало жодних сумнівів.
Почнемо з розбору можливих значень слова "байдики".
Байдики – це дерев’яна чурка-заготовка, зазвичай листяної породи.
І не тільки для ложок, а й для інших предметів (чашок, мисок, щепним товару, скіп, балясин, іграшок і т. Д.). Вираз "бити байдики" з тієї ж предметної області, що і "теревенити", "точити ляси", Тільки останні означають – "займатися пустою балаканиною", По суті, теж нічого не робити.
Правильно "бити" "байдики" треба так, щоб поменше залишалося відходів. Для ложок роблять чурки розміром 80х35х250мм. Етимологія слова "байдики" в реальний час неясна. Але слово "баклан" того ж кореня і в сибірських діалектах означають те ж саме: колода, чурка, отрубок, бовдур, байдики. У деяких значеннях – "посудину". Близьке за значенням – слово "Баклага", "баклажка" (Баклашка) – основне значення – посудина. Зазвичай дерев’яний. Але може бути і керамічним, скляним, металевим. Походить від татарського слова: Баклаков – посудина для води (ак – вода).
Залишилося незрозумілим, чому в даному контексті – "бити", А не колоти байдики?
Байдики – вимоїна, калюжа, невеликий водоемчик.
Коли байдики покривається льодом, хлопчаки люблять її пробивати і дивитися, як фонтанує вода. У цьому контексті слово "бити" цілком доречно. І безглузде заняття – пробити ногою або палицею лід, цілком пояснює сенс фрази "бити байдики".
Байдики в значенні дерев’яного музичного інструменту, схожого на таз, по якому б’ють ключкою. Теж – "гарне" заняття.
Байдики – чурка для гри, подібної містечкам, яку вибивають з "будинки". Теж зрозуміло, чому її треба бити
