Геній українського народу, видатний поет Тарас Григорович Шевченко зробив неоціненний вклад у світову духовну та літературну скарбницю. Це був перший український поет, який сягнув такого рівня. Його довершена творчість й досі сіє зерна добра і світла, палахкотить незгасимим полум’ям проникливої мудрості і безкомпромісної справедливості.Тарас Григорович Шевченко народився звичайним кріпаком, і йому, як нікому іншому, були добре відомі й зрозумілі страждання бідноти. Через це все своє життя він присвятив ідеї соціального і національного визволення трудящих із рабства та боротьбі за свободу свого народу. Не було такої сфери життя українців, якої б не торкнулася творчість великого Кобзаря. У більшості своїх творів поет закликав усі народи тогочасної Російської імперії об’єднатися і боротися проти царизму. Шевченко вірив, що після звільнення від експлуататорів на його рідній землі настане прекрасне, щасливе життя:«І на оновленій земліВрага не буде, супостата,А буде син, і буде мати,І будуть люде на землі».Без імені Тараса Григоровича Шевченка неможливо уявити української літератури, національної культури і нашої країни взагалі. Творчість великого Кобзаря невмируща. Життя поета можна вважати справжнім мистецьким подвигом, адже усі свої сили він віддавав на порятунок українського народу та української культури. Саме Шевченко відкрив перед своїми співвітчизниками шлях у щасливе майбутнє.З плином часу українці все більше переконуються в тому, що поезії цього видатного митця являють собою справжні одкровення, які він висловлював не тільки на адресу минулих і сучасного поколінь, а й на адресу прийдешніх українців. З часів життя та творчості поета не одне покоління наших співвітчизників звіряло своє життя за його поезіями. Підтвердженням цього можуть бути рядки відомої української поетеси Ліни Костенко з вірша під назвою «Кобзареві»:«Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,бо ти для мне – совість і закон…Кобзарю, знаєш, нелегка епоха,оцей двадцятий невгамовний вік.Завихрень – безліч. Тиші – анітрохи…Прости, що я дрібницями тривожутвій вічний, твій глибокий сон».Тарас Григорович Шевченко – це вічний вогонь, який ніколи не згасне в серцях українців. А творчість великого Кобзаря – це недоторканна святиня, якою гордяться і дорожать усі наші співвітчизники. Ми, нащадки видатного поета, будемо завжди зігрівати у своїх душах той вогник безмежної любові до рідної Вітчизни, який своїми безсмертними творами запалив найвидатніший український поет Т. Г. Шевченко.
З ранку до пізнього вечора працюють в лісі веселі, шустрі білочки. Зовсім не встигаєш стежити за їх пересуваннями.
«Мама, я бачу білок!» - вигукнув радісний малюк. А білок вже й слід прохолов.
Піднімуться пустотливі білочки на вершину величезної сосни, перемахнути з гілки на гілку. Потім спустяться вниз за їстівними припасами: смачними грибками, добірними горішками, засохлими ягідками.
У лісових коморах ці чудові господині заховають те, що знайшли.
У затишному будиночку-дуплі зроблять вони теплі гнізда, расселятся в них, і скоро в нових квартирках з'являться маленькі білченята. Вони будуть швидко зростати і виховуватися турботливими батьками.
А лютої зими щасливі сім'ї білок будуть рятуватися від сильних морозів, різких, холодних вітрів і рясних снігопадів. Надійно жити в теплих, затишних гніздах
Пісня! Як багато вона важить у житті кожного з нас і всього народу. Пісня оздоровлює душу людини, допомагає зберегти нетлінними цінності: віру в людину, в незрадливу любов, у щиру дружбу, в очищувальну силу краси.Піснями оспівують красу,любов,навіть істоію.Що ж як не пісня розвеселить у сумний час?Увесь вік людину супроводять пісні – „від колиски до могили"."Без музики,життя було б помилкою".Це і справді так.І у життя сучасної людини музика грає дуже важливу роль.Ми слухаємо свою улюблену музику,ходимо на концерти,плачемо або сміємося,коли у динаміках лунає голос улюбленого виконавця.
