Як дитина відчуває себе серед людей-однолітків? Цікаве питання, точної відповіді на яке не знайти. Все залежить від певної дитини, її характеру, поведінки в суспільстві та наявності зв'язку з однолітками. Деякі, досить сором'язливі чи просто замкнені у собі діти, дуже важко переживають спілкування з однолітками чи навіть з людьми у цілому. Їм важко знайти спільну тему для розмов, відчувають невпевненість і дискомфорт в присутності інших, багато часу проводять насамоті чи займаючись улюбленою справою. Такі люди неговіркі. А деякі навпаки не можуть жити без суспільної уваги, без галасних балачок та компаній друзів. Вони активні в бесіді, жартують чи просто яскраво виражають власну думку. Такі люди люблять бути серед однолітків і ведуть себе разом з ними впевнено и спокійно, не думаючи про свої наступні слова і реакцію збоку співрозмовників на них. Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.
Над виділеними червоним кольором літерами постав наголос. Зверни увагу, що після звуків, що не можуть бути м'якими, а тільки пом'якшеними, стоїть апостроф, а після звуків, які можуть бути м'якими, стоїть риска. Також зверни увагу, що у слові джміль над "дж" є дужка, оскільки "дж" позначає один звук, проте в слові "підземелля" дужки над "дз" немає, оскільки "дз" позначають два звуки через те, що "д" належить префіксу, а "з" - кореню. P.S. Ще у слові "підземелля" після першої "е" напиши вгорі маленьку "и" - це уподібнення.
В першому корінь товариш
В другому товар