М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Подскажите 15 фразеологизмив з диесловамы

👇
Ответ:
dashazoriksv
dashazoriksv
06.02.2020
Дать на лапу,
мерить на свой аршин
бить баклуши
водить за нос
держать нос поверху
как в воду глядел
дать стрекача
и на солнце сидит
приложить руку
ходит козырем
наломать дров
повесить нос
разрубить Гордиев  узел
камня на камне не оставить
деньги не пахнут
4,5(81 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
comr4de
comr4de
06.02.2020

Сполу́чник або злучник[1] є службова частина мови, що послуговує для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення й не виконують у реченні граматичну роль.

До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.

Сполучники зв'язують слова (батько й мати), словосполуки (довгі вулиці та високі кам'яниці), сурядні речення (Учитель читає, а учні слухають) та складники складнопідрядних речень (Коли вчитель читає, учні слухають). Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, якби, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).

За походженням сполучники поділяються на первісні, що морфольогічною будовою не пов'язані з іншими частинами мови (і, а, чи, та), і на похідні від інших частин мови (щоб, якби, проте, однак, буцімто). Інтонація речення може рекомпенсувати відсутність сполучника (Якщо підеш направо, загризе тебе вовк: Підеш направо – загризе тебе вовк), явище часте в розмовній і художній мовах. У давнішій літературній мові, як і в народній, декотрі сполучники виступають синкретично, в різних синтаксичних функціях (наприклад, що в значенні бо, коли тощо).

4,8(3 оценок)
Ответ:
magiklen
magiklen
06.02.2020

1. І я пізнав солодкий біль, в якім цвіте трава.

[ ], (в якім...). означальне.

|↑

який?

2. Цвіте липа так буйно і розкішно, що все місто плаває в задумленому мареві.

[ так...], (що...). обставинне міри і ступеня.

|↑

наскільки?

3. День був душний та жаркий, незважаючи на те, що краплі вранішнього рясного дощу іскрилися на траві.

[ , незважаючи на те...], (що...). – обст. допусту.

|↑

незважаючи на що?

4. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

[ ], (щоб...). – обставинне мети.

|↑

навіщо?

5. Не сумуй, що забрали птахи з собою літо у вирій.

[ ], (що...). – зʼясувальне.

|___↑

через що?

6. Кричить, що аж у вухах лящить.

[ ], (що...). – обставинне міри і ступеня.

|↑

наскільки?

4,4(36 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ