ответ:
ми часто згадуємо в розмові слово «природа». і у кожної людини це слово викликає тільки приємні асоціації та спогади: луки з польовими квітами, білокорі берізки, чисті струмочки й озера, ліси з передзвоном пташиних голосів.
дійсно, спілкуючись з живою природою, людина відпочиває душею. міські жителі, відвідуючи музеї та виставки картин, милуються насамперед пейзажами відомих митців — великих майстрів пензлю.
сама природа вчить нас цінувати красу й мистецтво, а головне — берегти їх. але не завжди ми можемо захистити прекрасне. найчастіше з нашої вини — вільної або мимовільної — гинуть ліси, річки, тварини, птахи, забруднюється повітря. і це далеко не повний перелік руйнівного впливу людини на рідну природу. гублячи природу, людина не усвідомлює, що гине сама. адже її здоров’я і добра доля залежать від навколишнього середовища.
тому кожен з нас зобов’язаний завжди пам’ятати про це, повинен вміти бути вдячним. тож, будемо берегти природу — кожен в міру своїх сил і можливостей. ми маємо піклуватися про майбутнє нового покоління. хотілося б, щоб і воно могло побачити й оцінити цю незрівнянну красу матінки-природи.
Відповідь:
Привіт, Олег. Як справи?
-Все нормально. Бачиш, ось морозиво їм.
-А навіщо обгортку кинув на землю?
-Ну то й що? Тут і без мене багато сміття.
-Так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою.
-Що ти маєш на увазі?
-Тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?
-Ні.
-Але чому це постійно трапляється?
-Бо багато людей не забирають з собою своє сміття.
-То виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? Ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. Навколо нас те, що ми зробили.
-Я підняв обгортку. Пробач, мені дуже соромно. Я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. Тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. Бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує.
Пояснення:
У народній творчості є багато різних та цікавих жанрів. Але на мою думку, прислів'я є одним із найцікавіших жанрів.Адже народ коротко та влучно характеризує людину, її поводження.
Прислів'я "У чужому оці порошину бачить, а в своєму пенька не помічає", є дуже влучним образом людей, поведінка яких дуже подібна до тих Варвар, які дуже люблять встрявати не у свої справи.Наприклад, у прислів'ї "У сусіда і трава зеленіша" є майже синонімом цього прислів'я. Я вважаю, що дуже багато сучасних людей гають за життям одне одного, і буває, починають шепотітися у неї за спиною. Хоча самі "не помічають" своїх помилок.
На мою думку, це дуже неправильно, і перед тим як дивитися за чужими порошинками, то спочатку треба придивится, а чи немає у вас пенька, а якщо його немає. то треба слідкувати, щоб жодна порошина не потрапляла у наші очі.Але ідеальних людей немає, томі насамперед потрібно слідкувати за собою, а інших не вчити. Тому що завжди знайдеться кому навчити, а от до не кожен здатен.
ось такий невеличкий твір. Якщо сподобалося Кажуть, що у мене твори виходять!)))