ответ:
роман «чорна рада» п. куліша являється видатним явищем в українській літературі, адже ніхто до цього не писав епічних творів на історичну тематику, були популярні лише вірші такого жанру. пантелеймон куліш не просто пише історичний роман, він відтворює в ньому ті проблеми, які хвилювали його самого та інших національно свідомих громадян україни. письменнику не байдужа доля рідної держави, він болісно переживає кожну історичну помилку і показує її значення для майбуття.
ми не можемо назвати український народ одним із головних героїв роману. скоріше, тут він виступає тлом подій. лише в окремі моменти народ виходить наперед, вирішує хід подій. на «чорній» раді 1663 року саме народ вирішив долю україни, обравши після смерті богдана хмельницького гетьманом івана брюховецького. зображуючи народ у цій ситуації, автор наголошує на тому, що національна гідність та свідомість людей настільки пригнічена, що їх так легко обдурити, зовсім безпідставно пообіцявши кращого життя. куліш не винить у цьому сам народ, він розуміє, що винні ти, хто протягом років принижував його, намагався повністю знищити як націю.
неможливо не звернути увагу на окремі образи людей з народу. окрему увагу є образ божого чоловіка. це кобзар, не жебрак, не , а справжній патріот, людина від бога. його не приваблює мирське життя, багатство та слава, він не вважає себе калікою. метою життя для нього є розповісти людям правду про те, що діялося і відбувається зараз на україні. не визнає божий чоловік продажності – засуджує тих кобзарів, що стали придворними співцями за об`їдки з панського столу. на мою думку, в образі божого чоловіка п. куліш показує нам совість українського народу, його сумління.
викликає цікавість і образ василя невольника. цей образ можна назвати неоднозначним. з одного боку – це колишній вправний козак, який знав грамоту, добре орієнтувався і на дніпрі, і в українських степах. з іншого – це зламана неволею особистість. василь у душі не може примиритися з тим, що йому, хороброму й відважному козаку, доводиться прислужувати та догоджати. недарма куліш дав героєві прізвище невольник. та все ж таки рабство у череваня, хай навіть воно було добровільне, доконало василя невольника. чи не хотів пантелеймон куліш показати, що буде з усм нашим народом, нащадками вільних козаків, якщо ми приймемо неволю та змиримося з нею?
народ у «чорній раді» невіддільний від образу самої україни. автор усвідомлює його силу, але й розуміє, у чому полягає слабкість
объяснение:
Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне.Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи — все подихало молодою парубочою красою.Сини з матір'ю пішли в хату, а батько все сидів на ослоні та майстрував. Він не обідав тієї п'ятниці і не пішов полуднувати.Вона принесла з хижки зав'язані в хустці квітки та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю; принесла й поставила на лаві червоні сап'янці. Її очі з м'якеньких стали зразу тверденькі.Хазяїн підняв чарку вгору і почав приказувать: «Даруй же, Боже, нам щастя й здоров'я, а помершим пошли, Господи, царство небесне нам, Боже, довести діло до кінця, а ти, дочко, будь щаслива й здорова. Як будеш свекрові та свекрусі покірненька, буде твоя голівонька веселенька».Карпо перекинув батька на бік, і він тільки тоді прокинувся й опам'ятався. (І. Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я)
Він уважно слухав, посміхаючись час від часу.
Поет читав свої вірші, поступово запалюючи серця слухачів.
Одцвітають чорнобривці, посаджені маминими руками.
Ще спить земля, засипана снігами.
Каштани нагадують свічки, розбуджені весною.
Земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим..