Місто Київ — це найстаріше і найкраще українське місто. Йому понад півтори тисячі років. Воно завжди було головним містом України. Є легенда, що його заснували три брати — Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь. Стали вони над Дніпром і найстарший сказав, що тут вони закладуть місто для себе і приїжджих купців. І назвали його Київ. Стоїть він зараз на крутих зелених косогорах, над голубим роздоллям старого Дніпра-Славути, древній і вічно молодий, підіймається над століттями, ніби могутній дуб. Він і тепер столиця нашої держави — України. Київ по праву називають містом стародавньої культури, чудесним архітектурним пам'ятником нашої славної героїчної історії, овіяним сивою старовиною, поетичними переказами, чудовими легендами. Багато в місті церков, серед них такі уславлені, як собор Святого Володимира, Софіївський собор, Києво-Печерська лавра. Вони є всесвітньо відомими пам'ятниками слов'янської культури. В місті багато музеїв, театрів, пам'ятників та історичних місць. Коли ми промовляємо «Київ», одразу приходять на пам'ять слова «Хрещатик» та «каштани». Хрещатик — це головна вулиця столиці. Є легенда, що цю назву вона отримала тому, що колись під час хрещення Русі по ній ішли люди до Дніпра. Каштани теж є символом Києва. Вони є на гербі міста, про них співають пісні. Навесні, коли розпускаються бруньки, вони стоять, наче прикрашені свічками. Такі величні, тріумфальні, несуть каштани свої віти, уквітчані білими суцвіттями. В Києві живе і працює Президент України. Там же працює Верховна Рада. Київ — мозок і серце нашої країни, наша краса і гордість
науковий стиль Для синтаксису наукового стилю мови характерна тенденція до складних побудов, що сприяє передачі складної системи наукових понять, встановлення відносин між причиною і наслідком, доказами і висновками. Для цієї мети використовуються пропозиції з однорідними членами і узагальнюючими словами при них. У наукових текстах поширені різні типи складних речень, зокрема з використанням складених підрядних союзів, що взагалі характерно для книжкової мови. художній стиль Якось увечері, коли сонце так красиво заходило, зза кущів з'явилася зграя чудових великих птахів.Каченя ніколи не бачило таких прекрасних створінь.Сніжисто-білі, ніби із снігу, з довгими гнучкими шиямито були лебеді.Вони дивно закричали, махнули розкішними білими крилами і полетіли у вирій, за безкраЇ моря.Вони піднеслися високо-високо,а гидке каченя охопило дивне хвилювання.
Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник Анатоль Франс. З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на становлення національного характеру. Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.
