"Прийшла весна - весела, щедра , мила, промінням грала , сипала квітки..." - починає свій вірш "Давня весна" Леся Українка.
А і справді, з приходом весни все оживає: буяють новенькі квіти, зеленіє свіженька травиця, повніють ріки, стає свіжим і легким повітря.
Весна надихає землю новим життям. Звірі прокидаються від зимівлі, лагодять своє житло. Кожен радіє новому подиху кришталево-чистого повітря весни, адже весна - пора року, що надихає на нові дії та здобутки, вдиха життя в рослин та тварин після довгого зимового сну.
"Цікаво стежити за цим мислителем і витівником, за цим континентом образності..."
"О, а хіба ти забув: підемо дивитись, як сонце сходить."
"Ти ж просив, щоб тебе збудили. Вставай."
"Ну, скажи, Андрію, коли висушить мене праця та негода, чи буду любою для того, що спокусився красою?"
И со словами автора:
У цілого війська девіз був один: "За волю, за рідну країну!"
«Скинься, рибо», — думаю, — скидається риба (О. Довженко). «Ось я йду!» — обізвалась Зима.
Гість каже: “Ніби ти сонце, щоб усіх обігріти?”
“Самі, чи що, падають у воду?”— спитав я
«Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?»