Взагалі, в психологічній практиці існує 4 темпераменти - меланхолік, холерик, флегматик і сангвінік. Кожен з них має свої особливості. Наприклад, меланхоліки більш чутливі, флегматики - спокійні, холерики - більш агресивні, сангвініки - жваві. Взагалі, поняття "успіх" дуже широке і має суб'єктивну складову. Але якщо говорити про певну життєздатність, то варто сказати, що в такому непростому процесі як життя певного успіху можуть досягти невелика кількість людей. Чому? Життя постійно дає певні задачі і виклики, проігнорувати які важко. А отже, такі люди як меланхоліки - їм буде дуже важко йти тернистими шляхами, адже у кожного в житті є багато неприємностей і непередбачуваності. Меланхолікам важко буде в плані реагування на виклики, адже вони - чутливі натури. Щодо холериків - звісно, без певної рішучості не обійдешся, але якщо постійно вибухаєш - енергія витрачається і це призводить до деморалізації. Флегматик - людина, певною мірою, повільна і нерішуча. Але здатність до раціонального мислення є його ізюминкою, хоча й не можна сказати, що цей тип ідеально підходить для досягнення успіху. Є ще й сангвініки - такі собі жваві особини, які не стоять на місці і постійно хочуть себе самореалізувати. Вони немов дихають життям, але видихають енергію - та все ж таки можна саме їм поставити діагноз щодо досягнення успіху, швидше ніж у інших людей.
Взагалі, в психологічній практиці існує 4 темпераменти - меланхолік, холерик, флегматик і сангвінік. Кожен з них має свої особливості. Наприклад, меланхоліки більш чутливі, флегматики - спокійні, холерики - більш агресивні, сангвініки - жваві. Взагалі, поняття "успіх" дуже широке і має суб'єктивну складову. Але якщо говорити про певну життєздатність, то варто сказати, що в такому непростому процесі як життя певного успіху можуть досягти невелика кількість людей. Чому? Життя постійно дає певні задачі і виклики, проігнорувати які важко. А отже, такі люди як меланхоліки - їм буде дуже важко йти тернистими шляхами, адже у кожного в житті є багато неприємностей і непередбачуваності. Меланхолікам важко буде в плані реагування на виклики, адже вони - чутливі натури. Щодо холериків - звісно, без певної рішучості не обійдешся, але якщо постійно вибухаєш - енергія витрачається і це призводить до деморалізації. Флегматик - людина, певною мірою, повільна і нерішуча. Але здатність до раціонального мислення є його ізюминкою, хоча й не можна сказати, що цей тип ідеально підходить для досягнення успіху. Є ще й сангвініки - такі собі жваві особини, які не стоять на місці і постійно хочуть себе самореалізувати. Вони немов дихають життям, але видихають енергію - та все ж таки можна саме їм поставити діагноз щодо досягнення успіху, швидше ніж у інших людей.
Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина.
Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя.
У моєму розумінні, бути людиною — це значить виховати в собі високі моральні якості.
Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових — це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах.
Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина.
Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки — це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають.
Я гадаю, що справжня людина — це хороший друг, здатний прийти на до визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість.
Хороша людина створить хорошу сім'ю і буде прикладом для своїх дітей.
І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною — це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім'ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу.
Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі — передовий виробничник, а вдома — деспот, який тероризує всю сім'ю; у школі — сумлінний учень, а вдома — ледар, який ложки за собою не помиє.
А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною».
Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли...»