У наш нелегкий час, коли шкала цінностей повністю перевернута, коли матеріальні блага важать більше від духовних надбань, починає здаватися, що вже щезли благородство та честь, доброта та милосердя. Але це не так! Є цінності, які не зникнуть ніколи, на них не вплинуть історичні кризи. Ці цінності народжені, щоб жити вічно.
Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву задля блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами.
Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити свою останню годину, бо коли настане час відповідати за всі свої думки, слова та вчинки перед самим строгим суддею, якого не можна підкупити або вмовити, — перед своєю Совістю, не в кожного вистачить мужності зазирнути в її очі — на це здатна тільки людина, як зберегла свою гідність.
Як на мою думку, людина повинна бути наполегливою. Скромність навпаки, робить гірше людині : вона більш прихована у собі. А коли людина наполеглива, тоді вона більш показує себе зі сторони. Вона може наполегливо трудитися, вчитися, робити добрі справи, допомагати. Це дуже до людині розвинути ці вміння. Тому, на мою думку, людині б не завадило б бути наполегливою, ніж скромною. Якщо вона буде скромною, то нічого не доб'ється у житті. Але, може чогось і досягти, але не так сильно, як наполеглива людина. Тому, ось моя думка. Краще бути наполегливим.
