Плекаймо рідну мову
Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"
Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.
Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":
[ ], (тому що)
Вигляне сонце - всі вийдуть на прогулянку.
[ ] - [ ]
Cьогодні негода: все небо затягнуте хмарами.
[ ]: [ ]
Стояла тиха ніч: на ліс опускався туман, а все навкруги охопив присмерк, і здавалось, що неба немає взагалі.
[ ]: [ ], а [ ], i [ ], (що)
Алеї парку встелені опалим листям, цвітуть чорнобривці, що ніби увібрали у себе сонячне проміння: воно пронизує все навколо.
[ ], [ ], що : [ ]
Нехай молодший брат іде в магазин - він сьогодні вільний, а я поспішаю - мене друзі чекають.
[ ] - [ ], a [ ] - [ ]