Объяснение:
Життя дуже коротке, і її не можна зупинити або змінити, тому потрібно жити прямо зараз. Як колись було сказано про те, що ми ніколи не молодше, ніж у цю хвилину. Так, чому ж так мало людей усвідомлюють це, чому ніхто не прагне до кращого, а в основному все просто пливуть за течією. Особисто мене швидкоплинність часу лякає і насторожує.
Я боюся колись прокинутися вранці і зрозуміти, що я літня пані, яка так і не встигла нічого зробити в цьому житті, про що мріяла в свій час.
Час не шкодує нікого і від нього не можуть врятувати навіть мільйони. Та, незважаючи на це, люди намагаються жити швидше, прискорюють час. Вони не люблять чекати і хочуть, щоб час пройшов якнайшвидше, однак вони навіть не намагаються усвідомлювати того, що з кожною хвилиною вони стають старше і за цей час втрачають багато.
Моє місто Харків.
Харків – це одне з найбільших міст України. Його ще називають першою столицею, тому що він нею був за радянських часів. Харків – красиве, світле і живописне місто, розташоване на північному сході України. В ньому живе багато людей, що навчаються, працюють, відпочивають. Головні річки Харкова – Харків, Лопань, Уди. Через них давно вже побудовані мости, по яким можна ходити, чи їздити, або просто стояти і милуватися течією. В центрі міста розташований прекрасний парк, який має ім’я Тараса Григоровича Шевченка. Біля нього – площа Свободи, найбільша площа в Європі. Тут зазвичай проходять всі міські свята, на які збирається дуже багато людей, грає музика, пускають феєрверки. Тут же, неподалік, стоїть нова будівля Харківського Театру опери і балету – дуже цікава монументальна споруда, перед якою побудовано надзвичайно вражаючі фонтани. Вечорами багато молоді збирається біля них. Головна вулиця міста – Сумська. На ній також багато крамниць, банків, Палац Одруження і просто красиві будинки, в яких живуть харків’яни. Харків також крупний науковий і студентський центр. У ньому багато науково-дослідних і учбових інститутів, серед них є дуже відомі. Наше місто ще і великий промисловий центр. Тут роблять літаки, турбіни; трактори, телевізори, велосипеди. Правда, багато заводів зараз не працюють так, як раніше, але ймовірно, що з часом все налагодиться. У Харкові працю ють кінотеатри, театри, музеї, є цирк і планетарій. Тож багато дітей на канікулах відвідують виставки, ходять на вистави, дивляться фільми і розважаються. Навесні, коли розпускаються кучеряві клени і каштани, квітнуть абрикосиі вишні, зеленіє трава і світить лагідне сонечко, наше місто стає особливим! Люди частіше гуляють вулицями, посміхаються, і радіють, що живуть в такому красивому місті.
В наш час більшість людей живе у містах. Ми ходемо по землі, одягненій в асфальт. Але чи не перестали ми бути частиною природи? Звісно, ні. Як і в прадавні часи, людина залишається частиною тваринного світу, частиною
природи. Тому для всіх нас необхідно захищати природу, бо вона - наш дім, і іншого дому у нас немає. Зникнуть рослини, зникнуть тварини - зникнемо і ми, бо ми теж є природа. Ми можемо вважати себе вищими за інших створінь, але це не так. Ми залежимо від інших видів тварин та рослин. Тому нам потрібно, щоб на нашій планеті залишалося більше кутків землі, не одягненої в асфальт, землі, де можуть вільно жити тисячі видів тварин та рослин. Нам потрібно зберегти їх, щоб передати нашим нащадкам.