Я зайшов у клас і вікно було відчинено. Люди вчасно зібрали врожай, бо ще трохи і почався би дощ. План було накреслено інженерами. Нещодавно книжку було прочитано. Учневі було почуто відповідь.
У хмари народилась сніжинка .Вона була така ніжна, пухнаста, легка. Настав час, коли сніжинка підросла, і вона полетіла на землю. По дорозі вона зустріла метелицю. Сніжинка весело закрутилась, мов пушинка, повітря підхопило її. Сніжинка крутилися у повітрі над Землею у веселому таночку і літала... Метелиця ніжно підхопила сніжинку і спустила її до моєї долоні. В морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами мов зірка і чарівно усміхалась. Сніжинка розповіла про те, що вона бачила подорожуючи на хмаринці, про діточок, які гралися в сніжки та каталися на санчатах, про ліси і поля вкриті білим килимом. Потроху вона зігрілась у мене в долонці та розтанула.
