Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя я вважаю, кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя. на мою думку, вдосконалюватися потрібно завжди. адже ще ніхто не народився сформованою особистістю. зазвичай, усі вміння та навички, особливості характеру людина наживає з часом. як на мене, кожен має право самостійно обрати свій життєвий шлях. рухатися вперед чи залишатися на місці - особистий вибір кожної людини. але, не зважаючи не це, характер продовжує змінюватися, можливо, не завжди на краще, адже він "запам'ятовує" усі події людського життя. підтвердженням тези може бути те, що деякі люди нізащо не погодяться повторити вчинки, які здійснювали раніше. на це може бути будь-яка причина, але, на мою думку, головна - та, що характер людини вдосконалився. і перш ніж щось робити, вона ретельно думатиме. кожна людина є господарем свого характеру та життя. і якщо характер виховувати, викорінювати злі риси та докладати зусиль для розвутку хороших, то можна досягти будь-якої мети. але для цього потрібно діяти, а не сидіти склавши руки.
Повернувшись із чужини, Петро завжди повторював друзям : "У чужій сторонці не так світить сонце". " Дніпро -батько, Січ - мати", - відповідав сирота на запитання про батьків. Дідусь, розповідаючи про своє козацьке минуле, завжди повторював :"Пішов на Вкраїну, на степи, на вольнії землі" "Заспіваю я пісню, - вимовила мати, - "Летить ворон з чужих сторон" називається" "Не кажіть, що в мене немає долі!, - вигукнув молодий козак. -Степ да воля - козацька доля!" "І холод не страшний, коли козак молодий!" - весело сказав Микола та пішов рубати дрова. Батько завжди наказував мені :"То не козак, що отаманом не думає стати!" Я завжди любив повторювати слова: "Козацькому роду нема переводу". Мати сердилась на мої лінощі і казала : "Хто любить піч, тому ворог Січ!"
