1) Свого горба ніхто (підкреслити як підмет) не бачить.
2) Нехай вихвиляє тебе (додаток) будь-хто (підмет) чужий, а не писок твій.
3) Не дивись на чоловіка а на його (означення) діло.
4) Хто (підмет) хоче збирати- мусить добре засівати.
5) Скільки (означення) ніг у гадюки, стільки (означення) правди в брехуна.
6) Який (означення) порядок у себе заведеш , таке(означення) й життя поведеш.
7) Хто (підмет) працює, той (підмет) ситий, а хто(підмет) ледарює- голодний,
8) Не замітай чужої хати, дивися, чи твоя (означення) заметена.
Якщо коротко, то так:
Деякі іменники в українській мові мають паралельні (дублетні) форми роду: зал – зала, тезис – теза, клавіш – клавіша, сусід – сусіда, продаж – продажа, філіал - філія тощо. Більшість дублетних утворень має в мові неоднакове застосування. Так, нормативними і частовживаними вважаються форми продаж. ґенеза, теза, клавіша. Форми продажа, генезис, тезис є застарілі і тому рідковживані. Нерідко рід іменників сприяє розрізненню значень слів, порівняймо: друкар – друкарка, пілот – пілотка, секретар – секретарка, адрес – адреса.
