Береза помітно вирізняються від усіхдерев у світі. Її незрівнянн красанагадує вродливу дівчину. Красивабереза за всякої пори року. Раньоївесни вона покидає чудові сережки.Потім береза закосичується молодоюзеленню. У моєму саді росте берізка її кора біла, вона немовби сяє в темряві. Листя нагадують сердечки. Знизу вониопушені шовковистими волосинками. Гілки, тонкі, довгі, гойдаються від вітру, наче, переплітаються. Восени березовелистячко, що впало на вологу землю, нагадує мідні монети. Листя берези першим почигає жовтіти. Це зворушливл і трохи сумно.
Друг і подруга зустрілися в парку: - іринка: привіт денис, можна сісти біля тебе? - денис: привіт іринко! звісно, я не проти поговорити. - іринка: що нового у тебе? - денис: та нічого нового немає, а у тебе? як справи? - іринка: у мене теж нічого нового немає! справи у мене добре. - денис: слухай, іринко, я сьогодні весь день мамі, і вона мені дала 40 гривень, сказала на морозиво, і заслужив. - іринка: молодець! - денис: так ось, я тебе хочу пригостити морозивом, непроти? тут як раз поблизу магазин. - іринка: якщо пропунуєш, то я не можу відказатися. - денис: от і чудово! побігли за найкращим морозивом! - іринка: гаразд. денис і іринка купили морозиво. денис дістав морозиво спід бумажки, та викинув її. - іринка: ти що, підніми негайно папірчик, це не культурно. - денис: я тебе прошу, ось бачиш, дворянин замітає! ось і він прибере. - іринка: але ж біля тебе стоїть смітник, невже тобі важко було кинути туди папірчик? - денис: важко. - іринка: денис, я звісно дякую за морозиво дуже смачне, але від тебе я такого не очікувала, і знаєш що? ти дуже байдужий до природи, а значіть ти байдужий до землі. а земля не пробачає байдужості!
1. другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: б) відокремленими. 2. відокремлюються: а) лише другорядні члени речення. 3. речення з відокремленим членом: в) зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (м. олійник). (відокремлене означення) 4. речення з відокремленим означенням: в) у сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (а. шиян). 5. речення з відокремленим неузгодженим означенням: г) юрій яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (петро панч). 6. речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: а) осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (о. довженко). 7. речення з відокремленою прикладкою: г) і оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали (т. шевченко). 8. речення з відокремленим додатком: б) нікого тут нема, крім мене й господині (м. рильський). 9. відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою соломії (м. коцюбинський). – г. відокремлене означення. 2) нехай мене, кармелюка, в світі споминають (марко вовчок). – б. відокремлена прикладка 10. синтаксичний розбір речення. |замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (і [|_ _ _|, ═ —]. речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком. граматична основа: підмет – щогли; присудок (═) – виросли. другорядні члени речення: обставина місця – край шляху; означення узгоджене (~~~)– металеві; додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.
