М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
metin2005
metin2005
25.12.2022 06:33 •  Українська мова

Іпотрібен текст на тему "запорозька січ-колиска волі" кто то !

👇
Ответ:
izirinee
izirinee
25.12.2022

Нарешті козаки опинилися за порогами Дніпра, де і розташована була вільна козацька республіка. З перших днів перебування там синів Тараса вражав і п’янив дух свободи. Ніяких кайданів майна, багатства, хоромів. Усе суспільне. Козаки селилися кошами і вибирали кошових, які служили братам, вірою і правдою. Багато що вразило синів Тараса з неписаних козацьких законів. Наприклад, як приймали в козаки, питаючи: «В Бога віруєш? Перехрестись! Україну-неньку любиш?» Це головне, що поєднувало всіх, хто шукав волі і бажав захищати рідну Україну.

Дивлячись на цю різнобарвну картину людського натовпу перед Січчю і в самій Січі, молоді козаки жадібно вбирали в себе все, що їх вражало. «Вся Січ являла собою надзвичайне явище», що нагадувало безперервний бал. Дехто займався ремеслами, хто торгував. Але більша частина гуляла з ранку до вечора, якщо було на що. Хлопцям все подобалось тут, хоча деякі неписані закони здавались їм занадто суворими для волелюбних людей, що зібралися тут. Свободу треба вміти захищати: Вона любить сильних, рішучих, безкорисних лицарів. Ось чому Тарас хотів бачити своїх синів там, де найважче, де згодяться їхні спритність і сила волі. Адже головне призначення козаків — захищати рідну землю, бити ворогів християнської віри, стверджувати козацьке братство.

Особливо міцніє це братство в скрутні часи. Немає уже легковажності і безтурботних веселощів. Кожний козак з помноженою силою бив ворога, не даючи йому можливості опам’ятатись. Всі слухали команди кошового: і молоді, і бувалі рубаки. На місце загиблих ставали живі і не давали ворогам пощади. У бою під Дуб-ним Остап показав себе вірним товаришем. Він прийшов на до козакам, коли загинув отаман Кукубенко. І любо було Тарасу бачити свого сина серед захисників козацьких, серед тих, на кому тримається запорозьке товариство. Могутній дух не зрадив Остапу в останні хвилини. Він зносив муки з велетенським терпінням і мужністю, підтримуючи полонених козаків, надихаючи їх в останні хвилини життя. Козак вмирає з гідністю і не ганьбить Вітчизну. 1 перед смертю він здатній думати не про себе, а про тих, хто поряд з ним. Ось чому і Тарас, прив’язаний до дерева, охоплений полум’ям, кричав щосили останні поради своїм друзям, що втікали від переслідувачів. Тарас Бульба в останні хвилини свого життя з радістю дивився на річку, якою пливли його друзі в човнах, і де кулі не могли вже їх наздогнати. І це більш за все надавало сили старому полковнику. Він гине з вірою у перемогу козаків над усіма ворогами.

Такими сильними характерами славилася Запорізька Січ, українське козацтво. «Де ви, богатирі землі української, де ви, її захисний ки?» — ніби питає письменник у своїх сучасників, і у нас, українців XXI сторіччя. Чи вміємо ми так любити свою землю і відстоювати спою свободу?

4,8(2 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
guzel231299
guzel231299
25.12.2022

За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає?

Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер?

І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве.

Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день. ось думаю до

4,4(17 оценок)
Ответ:
Люська5612
Люська5612
25.12.2022
Є в мене улюблена іграшка. Це тигреня. Його подарувала мені моя подруга на день народження. Тигреня це незвичайне — воно біле! Усе інше, як у справжнього тигреняти, лише шкурка — біла. Носик рожевий із чорними цятками, вуса також білі, а оченята чорні і якісь наче трохи сумні. Мордочка в тигреняти поцяткована чорними плямочками. Вушка зовні чорні, а зсередини — біленькі, настовбурчені — мабуть, тигреня до чогось прислухається. Уся шкурка посмугована чорними смужками — справжній тигр, тільки уссурійський (це так моя мама сказала). Тигренятко прилягло і голову поклало на передню лапку. Воно наче запитує: Чи любитиме мене хто-небудь? Я дуже його люблю! Воно таке м'якеньке і лагідне. Коли вкладаюсь спати, обов'язково беру його до себе. Обніму його, притисну до грудей: "Моє гарненьке, добраніч!" — і навіть поцілую його в рожевий носик. Так разом і засинаємо. Я своє тигренятко ні на що не проміняю. Воно для мене найдорожче. 
перероби про ляльку
4,4(48 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ