Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…
І. Ходити - сходити;
писати - списати;
шити - зшити;
губити - згубити;
топтати - стоптати;
кидати - скидати;
ховати - сховати;
фантазувати - сфантазувати;
єднати - з'єднати;
сипати - зсипати;
чистити - зчистити;
брати - зібрати;
вести - звести;
косити - скосити;
штовхнути - зіштовхнути;
їсти - з'їсти;
хотіти - схотіти;
куштувати - скуштувати;
танцювати - станцювати;
грати - зіграти.
Вид дієслова у більшості слів змінюється (недоконаний - доконаний). Перед глухими приголосними к, п, т, ф, х (словесна формула кафе «Птах») пишемо с-.
ІІ. У садку потрібно скосити траву і зчистити від піску доріжки біля альтанки. Андрійку, ти можеш до зібрати скошену траву і зсипати її у яму?