Мова- це душа народу.Якщо забувається мова, то народ який користувався нею, зникає. Але не фізично, а морально.Українська мова- одна з найкрасивіших і наймилозвучніших мов світу. Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись протягом багатьох століть.І, як дорогий алмаз, засяяла на устах кожного українця в умовах незалежності.Мова- скарбниця духовності народу, основа культури нації. Це найбільший її скарб.Народна мудрість каже: "Рідна мова дорога людині, як саме життя". У мові - уся доля нашого народу.У ній заховані всі наші думки. сподівання , мрії про прекрасне, а особливо прагнення до волі.Пройшла наша мова тернистий і важкий шлях.Мову простого українського народу передав нам у спадок Г.Сковорода, вдосконалив її І.Котляревський, а основоположником сучасної української мови став наш великий Кобзар-Т.Шевченко.Він наказував нам, щоб ми любили, знали і вивчали її. Тож збережімо силу і красу нашого українського слова, бо мова-скарбниця духовності народу.
1. Хлопчик спав, коли прийшов лікар. 2. Зламаною рукою був оглянутий лікарем. 4. Призначивши Ліки, лікар пішов. 5. Ліки, призначені лікарем був гіркими. 6. Сукня придбана в універмазі була дуже красивою. 7. Із голкою завжди ви повинні бути обережні, щоб не вколоти палець. 8. Переходячи вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а потім праворуч. 9. Люди дивляться виступ в аудиторії. 10. Будучи дуже хворою, вона не могла ходити в школу. 11. Перші промені сонця освітлювали вершину пагорба. 12. В дерево вдарила блискавка, стало все чорним та голим. 13. Він був дуже зайтятим, тому відклав свою поїздку. 17. Спустившись з гори, вони почули, як чоловік кличе на до 18. Розпашілий і збуджений, хлопчик прибіг до матері. 19. Він стояв гаючи за людьми, які йшли по вулиці, й кричали і махали руками.
