Відповідь:
Із завданням 11 все легко. Відповідь А) Шабля ранить тіло, а слово — душу.
А от що хотіли сказати завданням 10, я не знаю. Напевно, скоріш за все мають на увазі, що відповідь Б) Присудок — головний член речення. Бо і в інших випадках тире може і не бути, залежно від інтонації, від того, як написав автор. Але! Відповіді А), В), Г) — це цитати із віршів Ліни Костенко. І в усіх випадках там тире стоять! Я вже навіть перевірила у її збірці віршів.
Пояснення:
А) Десь блискавки – як бліци репортера,
проекція на хмару грозову.
На плечі стрибне слава, як пантера, –
він не помітив, бо косив траву.
В) Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.
На росах і дощах настояний бузок.
Оця реальна мить вже завтра буде спомином,
а післязавтра — казкою казок.
Г) А через півжиття, коли ти вже здорожений,
ця нереальна мить — як сон серед садів!
Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений,
і навіть той їжак, що в листі шарудів.
За вікном тихо мете хуртелиця, примусивши всіх людей сховатися у будинках.
Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене дієприсл. зворотом.
За вікном - обставина, тихо - обставина, мете - присудок, хуртелиця - підмет, "примусивши..." - обставина.
Складне:
(1) Защебетав соловейко - (2) пішла луна гаєм.
Розповідне, неокличне, складне, безсполучникове.
1. Просте, двоскладне, непоширене, повне, неускладнене.
2. Просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.
Защебетав - присудок, соловейко - підмет, пішла - присудок, луна - підмет, гаєм - обставина.
Схема: [ ] - [ ].