Радісне і довгоочікуване пробудження природи, коли пташки починають співать веселих пісень,коли ліс вкривається пролісками,коли з*являється перша зелена травинка-це все весна.Прекрасна і сліпуча весна в лісі. велично стоять дерева готуються одягати на себе зелену сукенку,несміло відбивають від себе перше весняне сонечко.Темні фарби починають поступатися ніжно зеленим та фіолетовим кольорам..повітря чисте, але трішки прохолодне,воно приємно лоскоче мої щічки. ця весна заворожує і надихає тебе,і здається що немає прекраснішого часу ніж цей.
Ще з давніх часів Кам’янець, який розвивався як ремісничий, торговельний центр Поділля, привертав увагу людей з інших земель. Так триває і до наших днів. Тут створено Національний історико – архітектурний заповідник, археологічний музей, каринну галерею.
Історія нашого міста – це історія багатьох народів, що жили й творили свою долю в місті, будували мури фортеці, зводили свої храми, святині, створювали унікальне обличчя Кам’янця. До речі, територія нашого краю почала заселятися ще в період кам’яного віку. Про це свідчать численні археологічні знахідки. А корінним та найдавнішим населенням Кам’янця – Подільського було й залишається українське. Звісно, воно мало свої православні храми. Це Покровська, Іоано – Предтеченська, Троїцька, Петропавлівська церкви. Цікаво, що Троїцька церква – один із найстаровинніших храмів Поділля, який, можливо, було зведено ще за часів князів Коріатовичів. Славу міста – фортеці Кам’янець здобув не тільки завдяки своєму замку, а й в результаті унікальної системи укріплень, збудованої польськими інженерами на початку ХVІ століття в каньйоні річки Смотрич. З червня 1919 року по листопад 1920 року місто було столицею УНР.
Звісно, Кам’янець приваблює не лише багатою історією. Місто над Смотричем має свої архітектурні, природні цікавинки. Звичайно, найвідоміша і найстаровинніша споруда Кам’янця – Подільського – це Стара фортеця. Кам’янець, можливо, єдине місто на планеті, де міст всановлено не впоперек, а вздовж річки. Це Замковий ( Турецький ) міст. До речі, він найстаріший в Україні, а міст « Лань, що біжить » – найвищий . Висота цієї споруди 70 метрів. Однією з визначних пам’яток нашого міста вважають надмогильну скульптуру Лаури Пшездецької. Створив її відомий скульптор Віктор Бродський. Лаура була дочкою великих подільських землевласників, магнатів Пшездецьких.
І щастя упаде мені до ніг, благаючи моєї ласки.
хіба ж то не по правді, що дізнав він самотнього несвітського одчаю, блукаючи в подобі вовчій лісом?
..і від мене тремтячими руками заслонився, і кинувся, не мовлячи ні слова, в байрак терновий
...коханого обдарувало ними, не дожидаючи вперед застави
(всі приклади з "Лісової пісні" Лесі Українки)