1. Виділіть словосполучення з речення і запишіть.
2. Визначте головне і залежне слово.
3. Визначте тип словосполучення за морфологічними ознаками головного слова (іменникове, прикметникове, дієслівне...).
4. Укажіть іб синтаксичного зв’язку: узгодження (повне чи неповне); керування (сильне чи слабке, безпосереднє чи посереднє); прилягання.
Зразок розбору
Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
1-2. Степ (який?) оповитий.
3. Іменникове.
4. Узгодження повне (в роді, числі, відмінку).
1-2. Оповитий (чим?) тишею.
3. Прикметникове.
4. Керування безпосереднє, слабке.
1-2. Дихав (чим?) пахощами.
3. Дієслівне.
4. Керування безпосереднє, слабке.
1-2. Пахощами (чого?) трав.
3. Іменникове.
4. Керування безпосереднє, сильне.
1-2. Трав (яких?) росяних.
3. Іменникове.
4. Узгодження повне.
Витанцьовують під в’язом і гукають:
— Лелеко, лелеко, до осені далеко?
Лелека, нагнувши дзьобату голову, незмигливо дивиться на дітей. А потім починає клекотати.
Про що він клекоче? Спробуй розбери.
Лелека і лелечиха враз знімаються і летять на луги, до Десни. Лелеченята топчуться в гнізді, перебирають цибатими ногами, але злетіти не наважуються.
— Лелеко, лелеко, до осені далеко? — знову прибігають до в’яза діти.
Лелека й лелечиха заклопотані. їм ніколи відповідати. Вони щось говорять до своїх лелеченят, а потім беруться штовхати їх на край гнізда.
— Ой, вони ж розіб’ються! — злякано шепоче Тетянка.
— У них же крила є! — заспокоює її Тарасик.
Лелечата, неохоче відірвавшися від гнізда, злинають у небо. Плавно летять над садом, над городами, туди, де голубіє річка. А за ними — старі лелеки.
Діти полегшено зітхають і весело галасують.
Ідуть дні за днями. На зеленому човні пропливає літо.
— Лелеко, лелеко, до осені далеко? — виспівують під в’язом Тарасик, Гриць, і Миколка, й Тетянка.
Тиша. У гнізді порожньо. З в’яза зривається жовтий листочок кружеляючи в повітрі, поволі опускається на землю.