У мене є собака Лурі, породи йорширський тер'єр. Він невеличкий, йому лише шість з половиною місяців. Забарвлення у нього відповідає стандарту породи. На тілі шерсть синя з чорно-коричневим, а на грудях кремова. Лурі не має підшерстя, структура його вовняного покриву близька до структури людської волосини. Голова плоска, мордочка симпатична, прикрашена довгою шерстю. Вушка у нього трикутної форми, стоячі, вистрижені. Очка чорненькі, дуже розумні і виразні. Носик чорний, холодний і мокрий. Спинка пряма, лапки короткі і рівні. Хвостик у вигляді пір'їнки. Найбільше впадає в око його довге, блискуче, шовковисте волосся, яке рівномірно звисає з обох сторін крихітного тіла. Дуже люблю свого красунчика, він у мене неперевершений.
Одного разу дівчинка знайшла поранену пташку .Це був остайній тиждень осені . У дівчинки була дуже добра душа , вона вирішила забрати пташку додому. Пройшов день , другий , пташці ставало краще та й краще . Коли дівчинка пішла в магазин пташка мов промовила : - Дякую, ти так про мене піклувалась , але мені потрібно летіти! Тоді ще й було відчинене віконце , пташка вилетіла та й побачила , що на дворі скоро зима. Їй потрібно ще набрати їжі , знайти житло. І от вона побачила горобину , ніхто не забрав ще її плід. От і пташка вирішила літати туди кожен день і там снідати , обідати , вечеряти. Одного дня пташці почулось ніби горобина сказала - Привіт , давай дружити! - Давай , - відповіла пташка
хаха..они плавают по воде:33