Радіють молодій обнові берези, клени, явори (Л. Дмитерко). 2. І цвіт, і грім, і дощ, і град — я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю (Л. Дмитерко). 3. Приємно тягати копиці по стогу й ходити навколо стогів по насінні (О. Довженко). 4. Високий, чистий дзвін передвіщав мені радість і втіху — косовицю (О. Довженко). 5. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину в зеленому гаї... (Т. Шевченко). 6. І голову йому змила, і ноги умила, і в сорочці тонкій білій за стіл посадила, годувала, напувала, положила спати у кімнаті і тихенько вийшла з батиком з хати (Т. Шевченко).
1)Дерево — ім., означає предмет; поч. ф. — дерево; неіст., заг.; с. р., Н. в., одн.; II відм., тв. гр.; підмет. 2)Ріка — імен., самост. змін. част. мови; ріка, заг., неіст., ж. р., Н. в., одн., І відм., тв. гр., підмет 3)Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток. 4)Пісню—ім., п.ф.—пісня, неіст., заг., ж.р., одн., Зн.в., І в., додаток. 5)НЕДОЛЯ:1)відповідає на питання"що?" 2)жіночий рід,неістота,однина 3)Називний відмінок 4) Перша відміна;мяка група
Часто ми чуємо розмови про те, що в кожної культурної людини має розвиватися обов'язково й культура мови. Зрозуміло, що ці речі взаємопов'язані, бо важко уявити освічену людину, яка на примітивному рівні володіє рідною мовою. То що ж таке культура мови? Насамперед — це вільне володіння нормами літературної мови, залежно від ситуації — уміння використовувати мовні засоби, коли виникає потреба. Високий рівень мовної культури, на мою думку, визначається не стільки засвоєнням правил чи норм, стільки оволодінням усіма мовними багатствами, а це, в першу чергу, передбачає уважне й поважне ставлення до мови. До речі, ставлення до будь-якої мови, яку ти хочеш вивчити. До таких багатств належать і лексичний запас слів, і знання фразеології, і афористичність висловлювань, і вміння будувати фрази, вести діалог, чітко формулювати свою думку тощо. Недопустимими речами є іронізування чи навіть насмішка над мовою, а це почасти трапляється нині, коли люди, напевно, не до кінця розуміють, що власне передбачає культура мови. Це також означає, що слід опанувати з до мови той етикет, який здавна шанується в народі, без цього важко уявити повноцінне спілкування.
