Мова народу — найкраще з квітучого його духовного життя, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова — то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Бо в рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови — могутній — засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово — то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село чи місто, про весь свій край. Віками український народ творив це багатство, відкладаючи до скарбниці рідної мови найдорогоцінніші перлини думки, почуття, фантазії. В мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина. В ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, поля, гори й долини, ліси й ріки, бурі і грози. Глибинах мови відбивається й уся історія духовного життя народу. Мова є найважливішим, найбагатшим і найміцнішим зв'язком, що з'єднує покоління минуле з сучасним в одне велике історично живе ціле. Культура мови кожної людини є оновою духовності як окремої людини, так і всього суспільства в цілому. Духовно зростати і збагачувати свої пізнання свого народу і всього світу ми можемо лише знаючи мову. Духовно багата людина сучасності прагне знати і досконало володіти не лише своєю мовою, а й мовою інших народів. Людина втрачає повагу до себе, до співвітчизників, до результатів загальнолюдської діяльності, якщо посилює інтерес до культури, науки, якщо не підтримуватиме свою мовну культуру, словниковий запас слів. Отже., мова — це духовна скарбниця всього народу і кожного з нас, як частки духовності всього народу.
1. Коли розумієш, що ти подорослішав, то починаєш слідкувати за чистотою своєї кімнати, місцем розташування окремих предметів, починаєш бути більш ввічливим та обачливим до інших людей, розумієш сутність, приємність, красу, сенс життя. 2. Скільки не ходив я у музей - все одно подобаються ці картини, скульптури, що так надихають своєю красою, ідентичністю, скромністю, витонченністю. 3. Я зумів вирішити лише три завдання на цій контрольній роботі, в основі яких полягало точно, влучно, вдало, змістовно описати героїв твору, який був написаний так давно та має так багато прихильників по усьому світу. 4. Ксенія хотіла собі нові бездротові навушники, мовляв, вони набагато краще її старих, є набагато функціональнішими, практичнішими, сучаснішими, гучнішими та менш шкодять здоров'ю. 5. Не розумію, скільки можна казати тому Сергійку про швидкість світла, хлопець нічого не розуміє, ще й каже, що це не зрозуміє навіть розумник, вчений, професор. 6. Ой, побувала я в різних країнах: Англії, Росії, Британії, Колумбії, але ніяка з них не зрівняється з моєю рідною, квітучою, щасливою Україною. 7. Кожен побачить щось своє у цій картині першим: квіти, обличчя, очі, річку, дерево, але головне - що за висновки він зробить, повністю проаналізувавши її. 8. Сашко швиденько накинув на себе легенький, обшарпаний, короткуватий піджак і щосили майнув у поле, де він відчував себе таким вільним, незалежним від усіх, таким особливим, адже у себе в селі до нього так несправедливо відносились, тож поле - його єдине ння. 9. Аліса розповіла вчителю, як вчора почала працювати над проектом, детально прописавши всі пункти у зошиті, стараючись виділити головну, основну, перспективну думку. 10. Скоро літо - спекотна, приємна, найкраща пора року, в яку люди нарешті зможуть скинути з себе ті тяжкі, незручні кожухи і вирушити, звичайно, на заслужений відпочинок до, можливо, моря, чи гір, чи у ліс - хто куди.
