Одного разу ми з друзями йшли зі школи. Стояв квітень, і на вулиці було тепло, а дерева вже майже вкрилися зеленим листям. Раптом з високого дерева ми почули нібито мявкіт маленького кошеняти. За листям ми не могли нічого побачити, як не придивлялися, але ми чули, що кошеня дуже маленьке - дорослі кішки мявчать по-іншому. Ми дуже здивувалися: такі малі кошенята ще не можуть влізти на дерево. Хто ж втащив на самісіньку верхівку це кошаче маля? Кішка? Тоді куди ж вона поділася, і навіщо вона це зробила? Доки ми гадали і сперечалися, хто полізе на дерево за кошеням, ми почули той же мявкіт вже з іншого дерева. І тут ми зрозуміли, у чому справа. Це птах! Ворони, ґави, сороки, сойки - всі вони знатні пересмішники. Вони вміють передражнювати і котів, і собак, навіть звуки сигналізації автівок. Я пригадав, як минулої осені чув з дерева собачій гавкіт, а це була сорока. Ми засміялися з полегшенням і розійшлися по домівках.
-Привіт,Олесю як справи? -Добре,а як в тебе? -Чудово. -Олесю,ти колись бачала кабана?Я ні. -Я бачила,але тільки у зоопарку,але мені здаеться що у ботанічному саду гарніше. -Справді?Розповіси мені про те що знаходиться у ботанічному саду. -Добре,мені дуже сподобалося магнолія,це дуже гарне дерево,але й були інші дуже цікаві рослини.Там було дуже багато сортів яблунь.Мене найбільше вразило-це схил який був вкритий кущами бузка! -Напевно,це дуже игарно виглядає! -Так,це правда.Також я там бачила багатьох різоманітних пташок. -Думаю там дуже цікаво,завтра туди поїду!
