Я дуже часто замислююсь над тим, що може зробити мене по-справжньому щасливою. Насправді, для цього потрібно небагато: прекрасне самопочуття, близькі люди поряд, затишна атмосфера. Щастя у дрібницях: в улюбленій справі, у прекрасній погоді, у вогниках нічного міста або зоряному небі. Щастя живе в середині нас, його потрібно пробудити.
Але інколи бувають хвилини, у які я не можу почуватися щасливою. Це відбувається, коли у близьких для мене людей виникають проблеми зі здоров'ям, їх щось турбує. Тоді у мене болить душа за моїх рідних. Проте минає час, проблеми минають. І у такі хвилини я починаю усвідомлювати, як мало потрібно для щастя! Я щаслива людина, адже маю все для цього: прекрасну родину, відданих друзів, хобі та радість від того, що я живу.
Объяснение:
Взимку на галявині.
Лісова галявина. Одиноко стоїть берізка. Над берізкою віє вітер. Він розчісує її коси. Сьогодні він сердитий, пронизливий і дуже колючий. Голі гілки мріють про листочки. Береза невесела. ЇЇ огортає зимовий сон.
На галявині весною.
Лісова галявина. Одиноко стоїть берізка. Над берізкою віє вітер. Він розчісує її коси. Шепоче ніжну мелодію. Довгі віти шелестять зеленими листочками. Вітер теплий і лагідний.
На галявині восени.
Лісова галявина. Одиноко стоїть берізка. Над берізкою віє вітер. Він розчісує її коси. Золотисті гілки сумні та зажурені. Адже його холодний і різкий подих нагадує про осінь.
цей заголовок підходить до цього тексту тому що саме про комбайн тут йдеться мова.