Іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про сенс буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як змінився б світ без нашої взаємодії з ним... Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Кожна наша добра справа може змінити життя оточуючих. Деяким від вашого добра нічого не станеться, тому що існує такий вид людей, що їм все байдуже... Але все ж таки, від вашого доброго вчинка або навіть тільки слова, хтось та щось усвідомить, вижене погане із душі і теж почне робити добро.
Чи думали ви над тим, що все велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть своє добро ішим. Чи не у цьому призначення людини?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже є Людиною!
Тому, я вважаю, що кожна людина своїм добром конструює майбутнє всієї планети. І життя не таке довге, щоб проходити повз проблеми інших байдуже. Все здійснене добро обов"язково поверниться до доброчинця, з великою ймовірністю у розмірі значно більшому, ніж того очікується.
Пришли люди замовлювати пальто:
- Доброго дня, чи можна замовити у вас пальто?
- Здраствуйте. Так, звичайно.
- Виберіть будь-ласка тканину.
- Ось мені подобається ця.
- Зачекайте будь-ласка.
Потім:
- Ви можете зайти поміряти пальто.
- Гаразд.
- Ну як, вам подобається?
- Можна ще дещо сюди додати.
- Запитайте у майстра, він має порадити.
Питають у майстра:
- Що в це пальто можна додати?
- Додати мережевний комірець, або взяти картату тканину, ще можна зробити пальто в деяких місцях з шовку, а всередині можна зробити з бавовни.
- Мені подобається, дякую. Коли я зможу забрати пальто?
- Через 4-6 днів.
- Дякую, до побачення.
- На все добре.
Досі вважають істинним твердження: якщо люди перестануть чинити за правилами, вони втратять людську подобу. Цих правил, вироблених багатьма поколіннями, надзвичайно багато.
У кожного народу існують свої правила й традиції, зумовлені національною історією, психологією, політичним устроєм країни. Вони позначаються на особистісній манері поведінки. Попри це законодавці норм етикету — англійці — запевняють: справжня ввічливість усюди однакова, а гарні манери породжують здоровий глузд і доброчинність.
Дотримання норм етикету визначає загальна культура людини, її самоповага та міра ґречного ставлення до інших. Тому люди завжди намагалися пізнати навколишній світ і себе в ньому. А це не просто. Адже не кожний здатний поглянути на себе збоку У котре доводиться переконуватися в слушності зауваження Андре Моруа: «Розкриваючи співрозмовникові душу, ми раптом виявляємо, що зовсім нічого про себе не знаємо».
А як же рідні, друзі, співробітники почуваються в нашому товаристві, як оцінюють нас і наші вчинки? Людина, яка не володіє вмінням гідно поводитися в товаристві, мало привертає увагу. Вона, як діамант, який не може служити прикрасою, доки не має відповідної оправи. Людина також стає окрасою товариства тільки тоді, коли узгоджує свої наміри і вчинки з певними правилами, суспільними нормами. Отже, культура поведінки — це вміння поводитися в товаристві (знайомому й незнайомому).
Поза сумнівом, ми хочемо бачите себе бездоганними, приємними, товариськими, мати повагу й довіру людей.
До етикету входять і манери поведінки вдома, на роботі, у гостині, театрі, кіно, музеї, бібліотеці, готелі, магазині, ресторані, літаку, поїзді, метро, таксі й просто на вулиці, і мистецтво одягатися, користуватися косметикою, і вміння вибирати подарунки, і правила мовленнєвої поведінки тощо.
ЗВісно, важко перерахувати всі форми мовного, та й будь-якого, етикету в усіх життєвих ситуаціях і не так просто ними оволодіти. Проте, скориставшись ними, ми зможемо зажити слави ґречної людини та самореалі-зуватися в мовленнєвому спілкуванні. І хоч наше століття невпинно прямує до спрощення манер, проте й досі неабияке значення має оволодіння «кодексом ввічливості». Адже через свою чемність ми нічого не втрачаємо, а «завоювати» можемо — Людину