Свята – це те, що робить наше життя веселіше й радісніше. На світі багато дні, які вважаються святковими. Бувають вони сімейні й національні. І, як у кожній родині є свої традиції відзначати та або інша подія, так і в кожної націй зложилися свої порядки гуляння й шанування певних датЯкщо говорити про Україну, то на кожне свято тут традиційно ломляться столи від кулінарних шедеврів господарки будинку. Трапляється навіть так, що стіл накривають на площі або головній вулиці міста. Це в основному відбувається на Масницю або під час проведення Сорочинской ЯрмаркуОсновне блюдо на столі – це, звичайно, сало й вареники з різними начинками. Супроводжують такі свята національною українською музикою. Якщо є можливість, організатори намагаються залучити живих виконавців, щоб показати весь колорит і барвистість української пісніНа свято в Україні прийнято прикрашати приміщення національними рушниками, оберегами й живими квітами. Якщо мова йде про релігійне свято, то повністю дотримуються традиції предків: люди ходять на ранкову службу, приносять додому освячену воду (на Водохрещення) або продукти (на Великдень). У ці дні забороняється будь – яка фізична праця, а на перший план виходить шанування Бога і його навчаньВсі державні свята в цій країні прийнято відзначати масштабно. Це ставиться до святкування Дня Конституції (28 червня), Дня Незалежності (24 серпня) і Дня міста кожного населеного пункту України (вони святкуються тільки в цих містах, а не повсюдно по країні).На центральних площах міст і селищ улаштовують гулянку за участю місцевої самодіяльності або за зірок державного масштабу. Також для підтримки святкового духу влаштовують різні конкурси. Часто до таких свят пристосовують виставки картин, робіт учасників міських дитячих кружків. Над будинками в ці дні піднімають національний прапор, і майже із всіх вікон звучить музикаУкраїнське свято – це можливість для всіх не тільки відпочити, але й згадати предків і те, чому вона вчили, народні традиції й звичаї. У святкові дні по всій країні прийнято говорити рідною мовою й одягатися в національні костюми. Іноді здається, що тільки у свято ти українецьУкраїна – багатогранна країна з більшою кількістю святкових днів і, щоб зрозуміти, як це свято по – українському, його потрібно відвідати
Задовольняти свої потреби і сприяти задоволенню потреб інших – насправді важливо. Але чи усвідомлюємо ми, що крім фізичних, моральних, соціальних потреб кожен з нас має також духовні потреби? Вони, як і всі інші, є важливою складовою нашого життя. І їх задоволення чи незадоволення дається взнаки. Можливо, ми не завжди вміємо їх розпізнавати, усвідомлювати і задовольняти, але від того вони нікуди не діваються. Яскравим свідченням наявності духовних потреб є те, що кожна людина тягнеться до чогось вищого, глибшого. Навіть ті, які не є практикуючими християнами, які не живуть активним глибоким духовним життям, часто є вразливими на якісь страхи, пов’язані з чимось невідомим, таємничим. Навіть затятих атеїстів часто лякає поняття смерті, пекла тощо. Слідування різноманітним забобонам, магічним ритуалам, обрядам, навіть серед людей, які не є дуже віруючими, як також приналежність до різних рухів і груп з релігійним підтекстом, навіть те ж практикування йоги чи інших східних практик – живе свідчення наших духовних потреб. (ВЗЯТО С ИНТЕРНЕТА)
Весна. Після холодної суворої зими, яка змушувала тіло покриватися мурахами, через пробиваючий холод, це слово звучить, ніби щось найпрекрасніше та найтепліше. По-перше, для мене весна — це ковток чистого та свіжого повітря. Це змога набратися сил, шанс розкрити та показати себе, та й взагалі це процвітання. Хочеться жити та радіти, торкатися до всього, аби точно впевнитися, що настала весна. Кожної весни на початку березня ми з батьком гуляємо по лісу, галявинах та шукаємо наймогутніші верби. Через тиждень ми повертаємося та видобуваємо смачний та неповторний березовий сік. Доки капля за каплею в пляшку крапає сік, я прислухаюся до шелесту листя, торкаюся сухої кори, вдихаю п’янкий та неймовірний аромат. І це робить мене настільки живою та справжньою, що я точно знаю. Це вона... Вона — справжня весна. По-друге, нові відчуття, які приходять разом з весною, — це її подарунки. Ти наче після довгої сплячки прокидаєшся та оживаєш. Все починає співати, сміятися та бриніти. І ти розумієш, що життя починається. Не можу не згадати неймовірний вірш Лесі Українки « Давня весна», у якому поетеса так щиро, точно та сильно описала справжню п’янку весну. Весну, яка навіть важкохвору людину змусить піднятися та повірити в свої сили. Отже, весняне пробудження — це не тільки відновлення природи, це ще й душі людської процвітання.
