я дуже люблю своє місто .вулички затишні,веселі продавці у крамничках,та й люди добрі по вулиці зустрічаються.це місто мій рідний дім тому я так його люблю.у моєму місті є гарний парк та розваги,тут моє дитинство і я хочу тут жити тому закликаю всіх не смітити і дбати про свої міста
Одного прекрасного сонячного ранку, мати, послала Сергійка у ліс по гриби. Задля того шоб вона зварила з тих грибів смачну юшку на обід. Ліс був близько коло будинку, але меньша сестричка нехотіла відпускати свого братика, вона хотіла щоб він побавився з нею. Всупереч сестрі, Сергійко пішов у ліс. Коли хлопчик зайшов у ліс, він побачив дуже велике та гарне дерево, навкруги якого були гриби. Сергійко понад усе хотів зрізати ці гриби, але зі смутком він пішов долі тому що це були мухомори:) кінець❣
Більшість слів вживається в українській мові необмежено усіма людьми і є зрозумілими для всіх - загальновживана лексика. До неї відносимо такі поняття: Речі побуту, повсякденного життя. Процеси трудової, спільної діяльності людей. Явища природи, почуття, дії. Морально - етичні поняття.
Є слова, які використовуються тільки певною групою осіб - це лексика обмеженого типу. До неї належать групи слів: Терміни (вживаються людьми певної професії) :молекула, параграф. Діалектизми (вживаються жителями певної місцевості): легінь, газдиня. Жаргонізми ( вживаються представниками певних соціальних груп): лахва, шпора. Вульгаризми вживаються представниками кримінального класу: жиган, хаза, салага.
У мові є слова стилістично та емоційно нейтральні(книга, сонце, дівчина) та стилістично й емоційно забарвлені (книжечка, сонечко, дівчинонька).
