По-перше, почуття гумору має бути адекватним. Дуже важливо розуміти, в якій компанії жартувати можна, а в якій не можна. Зазвичай адекватним є пожартувати в компанії своїх однолітків, коли ви перебуваєте в невимушеній обстановці. У людей однакового віку зазвичай схоже почуття гумору, тому, швидше за все, ваші однолітки добре зрозуміють і ваш жарт. По-друге, важливо оцінювати ситуацію, в якій ви жартуєте. Навряд чи жарти доречні на уроці чи на похоронах, а ось у вільний від навчання час у веселій компанії людей, налаштованих на відпочинок, жартувати дуже навіть можна і потрібно. Якщо ж ви пожартуєте в неправильній компанії або в неправильний момент, ви можете спровокувати образу з боку оточуючих людей, зробити їм неприємно або навіть викликати на свою адресу агресію.
Пожартувати дійсно смішно зможе лише та людина, яка має певні знання і розуміння життя. Справа в тому, що жарт – це ніби аналіз дійсності і демонстрація того, що життя навколо нас насправді смішне. Не можна жартувати, ґрунтуючись виключно на власній фантазії, кожен жарт повинний мати частку правди, зв’язок з навколишнім світом. І чим тонше цей зв’язок буде, тим жарт буде дотепнішим. Також не варто забувати, що кожен жарт повинен мати частку правди і частку жарту, необхідно правильно витримувати цей баланс.
-привіт Марійко, як я рада тебе бачити. Ми так давно з тобою не бачились.
-Ого! як ти виросла. В минулий раз ти була на голову менша мене, а зараз он як витянулась.
-Доречі ти знаєш, що ми переїхали із квартири в будинок.
-і як тобі там подобається?
-так, дуже. Ми з батьками вирішили завести собаку, посадити декілька дерев в саду та вирощувати полуницю.
-А в тебе є сусіди?
-Так, але дуже мало.Ой! Я майже забула. Зовсім близько злаходиться ліс.Люди кажуть що там ростуть дуже солодкі ягоди, навколо стоять дикі яблуні вкриті червонющими яблуками.
-Цим літом я обов'язково приїду до тебе.