У багатьох українських народних піснях дуб постає як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте.
Дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!
Ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.
Я живу у великому приватному будинку на тихій вулиці. В моєму будинку два поверхи, підвал та горище. Ще у нас є гараж і майстерня. На першому поверсі розташовані кухня, зал та кімната батьків. Моя кімната знаходиться на другому поверсі. Наш будинок дуже гарний. Тато його збудував сам.
Коли до нас приходять гості, мама накриває стіл у залі. Це сама велика і світла кімната в нашому домі. Вітальня дуже затишна, тому що в ній стоїть камін. Ми любимо збиратися перед ним вечорами, пити чай і дивитися на вогонь. Перед каміном лежить білий пухнастий килим. Я часто лежу на ньому і читаю книгу.
В моєму будинку гарна кухня. На ній мама готує мені, і татові сніданки, обіди та вечері. По вихідних мама пече пиріжки або печиво. Коли я приходжу з вулиці або зі школи, мене завжди чекає щось смачненьке. Мама дуже смачно готує.
У своїй кімнаті я проводжу найбільше часу. В ній стоїть ліжко, комп’ютерний стіл і книжковий шафа. На стіні висить карта світу. Я люблю вивчати карту, країни і океани. На полицях стоять моделі кораблів, які ми зробили разом з татом.
Ще мені дуже подобається наш горище. З вікна видно вся вулиця і річка. Дивлячись на неї, уявляю себе моряком. Коли я закінчу школу, я піду в плавання капітаном красивого білого корабля.
Джерело: https://mykniga.com.ua/tvory/mij-budinok-tvir.html
Объяснение:
оце справді культурний вчинок
у моєї подруги дуже культурний син
(надіюся відповідь буде правильна)