У кухонному побуті, навіть самого зразкового господаря або господині, часом зустрічаються різного роду нещастя: то молоко “втече”, то млинець комом вийде. Тому всі проблеми на кухні може вирішити кухонний комбайн. Кухонний комбайн – це така зручна річ, котра поєднує у собі багато приладів: міксер, соковижималку, м’ясорубку та інші прилади. Набір функцій може бути різноманітним. Плюси очевидні, мінусів, в ідеалі, нема. Але на практиці, в цікавому ціновому діапазоні, багато присутніх на ринку приладів виявляються наборами недофункцій і повною заміною автономних приладів стати не можуть. наприклад, соковижималка хлипка, або маленька, або і те, і друге. Або такий проміжок між ножем-теркою і кришкою, що залишені там овочі доводиться дорізати вручну. Або просто конструкція ненадійна і недовговічна. Словом, незрозуміло, для чого взагалі таке виробляють. Кинулася в очі різниця динаміки ринка кухонних комбайнів від, скажемо, комп’ютерного –непомітність прогресу. Моделі 5-річної давнини і не думають застврівати. Нових ідей також непомітно. Головним джерелом інформації були теми на Інтернет-форумах, хоча і вони виявились недосконалими. Всі просто копіюють опис комбайнів, не вдаючись в деталі, та з явними помилками. Характеристик виходить багато, а інформації – однаково мало. Найбільше джерело нісенітниці - переклади. Вся та дивна ситуація – якийсь незрозумілі прогріхи маркетингу, виробників кухонних комбайнів.
Скажи, ты украинец? Нет, я ни в коем случае не собираюсь наезжать. Просто если ты не украинец, то этот текст ужасно милый, а если украинец- это прекрасно , что ты пытаешься писать))
На мою думку, життя — це найвища цінність для кожного з нас. Адже життя дає нам змогу реалізувати себе, спробувати все, про що мрієш, відчувати найдивовижніші почуття По-перше, маємо цінувати життя хоча б за те, що воно скінченне, ба навіть надзвичайно коротке. І ми маємо все встигнути прожити його так, щоб, помираючи, переповнювалися яскравими, приємними, теплими спогадами. Головне — любити життя, боротися за нього. Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя. Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
У музеї Т.Г.Шевченка в м. Києві експонується невелике за розміром полотно, протебагатозначне за змістом. На картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут узатишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок.Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і бувнеабиякою цінністю родини. Першим порухом батькабуло покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але матизаступилася за сина, благаючи батька простити. І тойполагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і начевибачаючись перед дружиною, прагне пригорнутисина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохидалі у променях призахідного сонця гріється сивийдідусь, якому байдуже до того, що діється. Художникгостро, насторожено, драматично вдивляється в життялюдей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свійбіль за скривджений, підневільний народ. Цей біль віддушевної рани змушує малювати. Це не лише долягероїв картини, а це й його доля