М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
egor911777
egor911777
01.06.2022 04:13 •  Українська мова

Потрібно оповідання про марка

👇
Ответ:
владосик13
владосик13
01.06.2022
"И когда вошел Он в лодку, за Ним последовали ученики Его" (Матф.8:23). Этот стих начинает собой описание Евангельского эпизода, связанного с чудом укрощения бури на море (Генисаретском озере). Поскольку в Новом Завете дается три описания чуда укрощения бури на море (у Матфея, Марка и Луки), то некоторые толкователи, несмотря на различные детали и особенности в этих трех эпизодах, утверждают о том, что в Евангелиях представлено изложение одного и того же события укрощения бури на море. При этом многие толкователи объясняют расхождение деталей в описании бури на море в трех Евангельских текстах несогласованностью рассказов трех Евангелистов. Например: "Вообще Евангелисты, рассказывая о событиях, в своей речи иногда нанизывают факт за фактом, мало заботясь о точном определении времени и хронологической последовательности" (А.П. Лопухин, Толковая Библия, ук. изд., т.9, с.174).Такое утверждение в корне не верно, потому что Евангелисты точно излагали те события, участниками которых они были, или о которых они тщательно собрали достоверные факты и в последствии описали их. К тому же Евангелисты писали свои Евангелия под воздействием Духа Святого. Воздействие Святого Духа, снизошедшего на Евангелистов, проявлялось прежде всего в том, что Дух Святой защищал пишущих Евангелистов от козней нечистой силы. В этом проявляется защитное воздействие Святого Духа. Дух Святой чистоте ума, слаженной работе мысли, что приводило к точному, логичному и умелому изложению Евангельских повествований. Дух Святой оказывал одухотворенное воздействие, при котором проявлялось вдохновение к работе. Дух Святой оказывал просветительское воздействие тем, что в сознании Евангелиста появлялись нужные мысли и факты, которые затем вразумительно и ясно излагались Евангелистами в их книгах. Вразумительное воздействие Духа Святого (как указывают об этом многие святые переписчики Священных книг) выражалось в том, что если Евангелист от себя самого допускал неточность в изложении фактов или в выражении мысли, в его голову приходили сами собой в тот час наиболее нужные мысли и слова, подходящие для данного описания, которые его как бы вразумляли и наставляли, как лучше написать Святые тексты. Таким образом, Евангелисты, находясь в особом состоянии под воздействием Духа Святого, просто не могли не точно передать события и небрежно (не последовательно) изложить факты. И поэтому противоречий и бессмыслицы в книгах Евангелистов нет. Расхождения в их описаниях чуда укрощения бури на море объясняются тем, что Евангелисты описывали разные события, связанные с тем, что укрощал не одну, а различные бури на море. Именно об этом и говорят описанные Евангелистами события, что становится видно при внимательном сравнении этих описаний. Расхождения в описании Евангельских событий объясняются также тем, что по утверждению ученых-библиистов, Марк писал свое Евангелие, дополняя ранее написанное Евангелие Матфея. А Лука писал свое Евангелие с учетом прочтения Евангелий Матфея и Марка. И поэтому Марк и Лука описывали те эпизоды и факты, которые не были описаны в предыдущих Евангелиях. Если же они описывали события, о которых уже было рассказано в Евангельских текстах, то они старались дополнить и уточнить описание ранее изложенных там событий новыми подробностями и деталями.Главным доказательством того, что в Евангелиях описаны три разных случая укрощения бури на море, являются различные места прибытия и Его учеников после их путешествия по морю (озеру). Применительно к разбираемому Евангельскому событию укрощения бури на море, Матфей описывал это событие на пути плавания с учениками "в страну Гергесинскую" (Матф.8:28). А Марк и Лука описывали укрощение бури на море, совершенное на пути их плавания "в страну Гадаринскую" (Мар.5:1) (Лук.8:26). Ведь плавал по этому морю за три года Своей проповеднической деятельности не один раз.Некоторые толкователи Библии ошибочно утверждают, что берег страны Гергесинской и берег страны Гадаринской являются одним и тем же местом. Такое утверждение они подтверждают тем доводом, что эти страны расположены рядом друг с другом. Однако даже энциклопедическая литература указывает на то, что страна Гергесинская располагалась вокруг города Гергеса, а страна Гадаринская располагалась вокруг города Гадара. 
4,5(7 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
mintgirl
mintgirl
01.06.2022
Лиш в праці варто і для праці жить 
   Пісня і праця - великі дві сили. 
   Їм я до скону бажаю служить. 
   І. Франко, "Пісня і праця" 
   Дай працювать, працювать, працювати, 
   У праці сконать! - 
благає рідну землю І. Франко у вірші "Земле моя, всеплодющая мати..." 
Праця - це засіб існування. Але якби вона зводилась до цього, навряд чи її хтось став оспівувати. Насправді праця - зміст і радість життя. Але щоб мати цю радість, кожен повинен знайти своє покликання, вірно визначити роль у театрі життя (за визначенням Г. Сковороди), саме ту роль, що цілком відповідає натурі, коли ніби спеціально створено людину, щоб займатися саме цією справою, а не якоюсь іншою. А визначивши цю роль, слід постійно вдосконалюватися, бо навіть великий талант (не кажучи вже про звичайну обдарованість) може потьмяніти від бездіяльності, самозаспокоєності та ліні. Натхненна праця робить людину творцем, як старанне оброблення перетворює алмаз на сяючий діамант. 
   Саме така праця робить життя людини повним і змістовним. 
   Праця дала до життя мні принаду, 
   Ціль дала, щоб в манівцях не заблукав. - 
пише І. Франко у вірші "Пісня і праця". 
Смілива думка, смілива мрія і працьовиті руки створюють усі матеріальні і духовні цінності. Про це ми теж можемо знайти у Франка влучний рядок: 
   Лиш в праці мужа виробляється сила, 
   Лиш праця світ таким, як є, створила 
   Лиш в праці варто і для праці жить. 
   А неробство - причина більшості вад і навіть злочинів.
Коли ти - творець, навіть виснажлива праця надає задоволення та радість. Невипадково в нашій мові виникають такі словосполучення, як "важке щастя", "трудне щастя". Чим більше докладено зусиль, тим більшим буде задоволення від кінцевого результату. 
Загалом саме в праці люди знаходять порятунок від біди. Ми знаємо, як творчість (а вона - теж праця) врятувала Лесю Українку. За її ж словами, Леся, що вела "тридцятилітню війну з хворобою", підіймала важкий камінь праці й боротьби "на гору круту крем'яную" і перемогла: ввійшла в пам'ять народну, у вічність. Праця може лікувати, вона багатьох захистила від зневіри і відчаю. Ми знаємо, як вона дала змогу повірити у власні сили сліпоглухонімій жінці Ользі Скороходовій та багатьом іншим: Миколі Островському, О. Бойченку, В. Забаштанському та іншим. 
Здатність трудитися завжди за будь-яких умов повинна виховува тися змалку. Згадаємо, як привчали до праці малого Михайлика (М. Стельмах, "Гусі-лебеді летять", "Щедрий вечір"). Але праця має бути по силі, бо виснажлива, а особливо - підневільна праця пригинає людей до землі. 
   Кров висисає оте остогиджене, 
   Прокляте нишком шиття, 
   Що паненя, вередливе, зманіжене, 
   Вишвирне геть на сміття. 
    (П. Грабовський, "Швачка"). 
Тільки вільна праця здатна творити дива. Тоді вона може зробити людину безсмертною. Ми пам'ятаємо і шануємо не лише героїв воєн, а й мирних трудівників, таких як Докія Петрівна (А. Малишко, "Це було на світанку"), що присвятила праці в колгоспі усе своє життя, як вчителька Ганна Іванівна і вчитель Василь Мефодич з творів В. Сосюри, або вчитель знову ж таки А. Малишка, чи його колгоспний бригадир Хома Метелик, або кашовар, що турбувався про бійців, як про рідних дітей: 
   Хоч було відомо: згорів дотла, 
   Уже ні дихання нема, ні іла, 
   А він, кащовар, біля котла 
   Беріг йому кашу, щоб не згоріла. 
   Таких прикладів можна навести безліч. 
Хотілося б і мені прилучитися до спільноти тих, хто творить добробут і красу світу, зробити свій внесок у розквіт своєї держави. 
Всім серцем підписуюсь під поетичними рядками М. Рильського ("Серпень з вереснем"): 
   Все тобі, медова земле, 
   Все тобі, моя країно, 
   Де смаглява ходить праця 
   По оновлених полях! 
   Все тобі несу з любов'ю, 
   Півдню й півночі складаю 
   Працю рук, зусилля мозку, 
   Блиск очей і серця кров
4,6(44 оценок)
Ответ:
Glebborg
Glebborg
01.06.2022

Людина, яка прагне знань, відчуває постійну потребу в їх поповненні. Чим більше вона пізнає, тим більше їй хочеться знати. Бо нові поняття, факти, ідеї розширюють коло інтересів, відкривають привабливі обрії ще не пізнаного. Не може приносити радість жодна справа, якщо ми не вміємо її виконувати. Тож треба наполегливо вчитися, щоб після тривалої навчальної праці відчувати ве­лике задоволення. Адже навчання дає пізнання, вміння і навички. Не треба боятись помилятися. Вміння вчитися на помилках — ключ до успіху.Щоб знайти своє покликання, справу всього життя, треба вчитися. Знання потрібні, щоб здобути професію. Про це треба замислитися вже в шостому класі. Безталанних людей немає. Є люди, що займаються не своєю справою. Найбільших успіхів людина досягає тоді, коли її здібності і схильності вчасно виявлені і розвинуті. Щоб вибрати професію, потрібно знати свої індивідуальні здібності. Школа повинна до учням обрати майбутню професію. Але багато залежить і від самих учнів. У кожного є улюблені навчальні дисципліни і ті, які здаються нам нудними і нецікавими. Хоча, на мою думку, нецікавих предметів немає. І якщо почати краще готуватися до «нецікавих» уроків, то незабаром вони стануть улюбленими. Знання додають упевненості у своїх силах, а це вже перший крок до успіху в житті.

Подробнее - на -

Объяснение:

4,4(62 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ