Твір-опис осінньої квітки «Жоржина»В палісаднику за нашим будинком восени квітують жоржини. Хтось дав цій квітці дуже вишукане ім’я. Я вважаю, що вона цілком заслуговує на нього. Особливо приємно відчувати ніжний та легкий аромат жоржин після дощу, коли повертаєшся зі школи.Колір жоржини буває різним: ніжно-жовтим або жовтогарячим. А ще фіолетовим, білим, ліловим, бузковим... Так, і червоним він теж буває. Я бачив на фото, що існують жоржини «з підсвіткою», де поєднуюється кілька кольорів. Яскраві жоржини справді впадають в око та милують його похмурої осені.За формою квітка жоржини кругла та пишна. В неї дуже багато пелюсток, що звужуються на кінцях. Коли жоржина тільки починає розквітати, вона схожа на барвисту кульку або на кольорового їжачка, що підняв свої голки угору. Такий собі позитивний осінній їжачок!Коли жоржина зовсім розквітне, вона розкривається. Осінні дощі розтріпують її пелюстки та поступово хилять донизу її тонку довгу стеблину. Якщо зрізати квітку, то виявиться, що всередині стеблинки пустота. Таких стеблин на клумбі з жоржинами багато, бо ці квітки не ростуть поодинці. Вони виростають цілою купою та квітнуть на одному тому ж місці багато років.Листячко жоржини пір’ясте, зовсім звичайне Але хто ж буде звертати на нього увагу! Сама ніжна та гарна квітка, яка, проте, не лякається холоду, є королевою осіннього сад
Матусина пісня супроводжує нас від народження й впродовж усього життя. Маленькими ми слухаємо «Люлі, люлі, прилетіли гулі», «Ходить сон коло вікон». Ми підростаємо, і наші матусі навчають нас співати: «Ходить гарбуз по городу». Особливо подобається «Гей, у лузі червона калина». Це вже не просто пісні, а пісні, що стали історією. Кожна пісня має свою історію, як кожна людина має свою біографію; вони цікаві, захоплюючі й неповторні.
Це не означає, що я не люблю сучасну музику й сучасних співаків. Я із задоволенням слухаю Т. Петриненка, С. Вакарчука, О. Пономарьова. Та мамина пісня — рідна й мелодійна, лишається на все життя першою й найкращою.
Івана Купала-це одне із найважливіших свят наших предків,яке було пов"язане з літнім сонцеворотом.У деяких місцевостях на Україні існував звичай,коли на Купала відкочували колесо від багаття-це могло означатиповорот світила на зиму.Існувало повір"я, що сонце в цей день"грає"на світанку-переливається всіма кольорами веселки,занурюється у воду і знову з"являється на поверхні(немов купається) чергування т.д:чується віткочували,а пишеться-відкочували.відкочували-відкотити.Назви міст,сел,річок,краін-пишеться з великої літери.Повір"я,з"являється-пишеться через апостроф.Переливається,занурюється,купається,з"являється-пишеться через-ться.Чується як ця,а пишем-ться.Слова для перевірки:зануритись,з"явитись,купатись,перелитись.
