1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: Б) відокремленими.
2. Відокремлюються: А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом: В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням: В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням: Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою: Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком: Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). – Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
Н. чотириста дев,яносто три р. чотирьохсот дев,яноста трьох д. чотирьомстам дев,яноста трьом з. чотириста( чотирьохсот) дев,яносто три( трьох) о. чотирьомастами дев,яноста трьома м. на чотирьохстах де,яноста трьох
н. тисяча двисти висимдесят шисть р. тисячи двохсот висимдесяти( тьох) шести( шистьох) д. тисячи двомстам висимдесяти( тьом) шести( шистьом) з. тисячу двохсот висимдесят( тьох) шисть( тьох) о. тисячею двомастами висимдесятьма( тьома) шистьма( шистьома) м. на тисячи двохстах висимдесяти( тьох) шести( шистьох)
